1.Основні об’єкти планування в діяльності керівника. 2. Особливості ведення переговорів. 3. Методи формування позитивного іміджу керівника

14.Якщо мета не досягнута які заходи прийняти

15.Як зменшити вплив негативних факторів на діяльність фірми

16.Принципово нові висновки щодо учасників переговорів

17.Висновки для більш успішного проведення переговорів у майбутньому

СХЕМА ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

1.Обгрунтування тактики ведення переговорів

2.Визначення суперечливих проблем

3.Формування завдань

4.Аналіз ситуації

5.Висновки що допомагають досягти згоди

6.Реалізація угоди

7.Контроль виконання

3. Методи формування позитивного іміджу керівника

Феномен лідерства грунтується на авторитеті керівника. Розріз¬няють формальний, особистий і повний авторитет.

Формальний авторитет керівника випливає з його прав як посадової особи розпоряджатися підлеглими, цілеспрямовувати, моти¬вувати і контролювати їх працю та поведінку.Особистий авторитет керівника грунтується на його особис¬тих якостях як людини (наприклад, толерантність, товариськість, компетентність, здоровий глузд, логічність дій та ін.).

Повний авторитет керівника, або авторитет лідера, виявляєть¬ся при поєднанні формального та особистого авторитету особи, яка обіймає керівну посаду.

Розподіл влади відбувається між членами групи за рішенням її керівника (лідера). Цей процес має назву делегування або децентралізації.

Влада - інструмент соціального управління, який здійснює цілеспрямований вплив на людську поведінку, призводить до виник¬нення, зміни чи припинення людських стосунків та взаємозв'язків між складовими соціоекономічної системи. Влада - право наказувати, вимагати виконання, приймати рішення, розподілювати ресурси, діяти як організатор, керівник та контролер водночас.

Баланс між владою та обов'язками називається принципом паритету.

Розподіляючи владу між підлеглими, керівник залишає за собою функції координатора, тобто він може при необхідності втручатися у розвиток ситуації і коригувати діяльність персоналу. Необхідність координації зумовлена принципом одноособового керівництва Анрі Файоля, який образно зазначав; "Тіло з двома головами у суспільстві, як і в живій природі - це монстр, який приречений на вимирання."

Здатність лідера здійснювати вплив визначається рівнем керівного потенціалу, реалізовувати який керівник зобов'язаний у певних ситуаціях. Джерела керівної сили лідера полягають у тому, що обіймаючи посаду, він отримує певні права і повноваження, а також у набутому досвіді, авторитеті і професійних досягненнях.