ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
- шляхом збільшення облігацій казначейства у населення
((Dp - Dp ) > 0);
- шляхом скорочення валютних резервів Центрального банку
((E(Bc - Bc )) < 0);
Dg - D = (Mh - Mh ) + (Dp - Dp ) + (E(Bc - Bc ))
Таким чином для покриття бюджетного дефіциту держава мо-
же друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні
резерви.
У країнах з високою інфляцією населення, як правило, не
купує нових державних боргових зобов"язань, валютні резерви
Центрального банку вичерпані, тому держава фінансує дефіцит
бюджету шляхом емісії.
5. Основною метою грошово-кредитного регулювання є досяг-
ненн загального рівня виробництва, що характеризується повною
зайнятістю і відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика
полягає в зміні пропозиції грошей з метою стабілізації сукуп-
ного обсягу виробництва, зайнятості і рівня цін. Під час еко-
номічного спаду кредитно-грошова політика полягає у
збільшенні грошової пропозиції для стимулювання витрат, а під
час інфляції, навпаки, - в обмеженні пропозиції грошей для
обмеження витрат.
Отже, грошово-кредитне регулювання має антиінфляційне
спрямування і є виразом монетарної політики.
Виділяючи країни по степені і типу державного втручання в економіку перш за все цікаво які економічні наслідки при різних формах державного втручання. Наприклад, в одних випадках такого втручання може сприяти підвищенню економічної ефективності (японська і німецька моделі), в інших випадках (модель третього світу) – зниження ефективності і збільшення нерівності в доходах. В останньому випадку регулювання суттєво обмежує внутрішню конкуренцію, а протекціоністські міри закривають економіку від міжнародної конкуренції, підтримуючи тим самим утворення монопольної влади. Разом з тим державне втручання, яке спостерігається в скандінавській моделі, може знизити безробіття, забезпечити основні потреби всіх громадян, зменшити забруднення навколишнього середовища,сприяти утворенню достатньо егалітарного (зрівняльного) суспільства. Але в той же час в цій моделі також буде виникати проблема вибору між ростом видатків в державному секторі і економічною ефективністю. Це буде відбуватися недивлячись на те, що в цілому функціонування економіки може бути задовільним при дотриманні основних умов макроекономічної стабільності. Степінь розуміння студентаи наслідків державного втручання буде залежити від їх знань макроекономічних і мікроекономічних принципів принципів, включаючи розуміння недоліків ринку, вплив зовнішніх ефектів і раціональний розподіл товарів і послуг.