Класична модель макрорівноваги

дають можливість створити більші обсяги продукту, наприклад 15

одиниць.

3. Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як ком-

бінацією факторів L0 K0 , так і іншою комбінацією – L1 K1, яка у

порівнянні з попередньою означає зменшення праці(від L0 до L1)

і збільшення капіталу(від K0 до K1 ). Тобто ми одержуємо той же

продукт, але за іншого поєднання факторів.

4. Перехід до більших обсягів продукту(від АА до ВВ)мож-

ливий, як показано на графіку, або шляхом зростання залученої

праці(від L1 до L2 ), коли маємо комбінацію факторів L2 K1 , або

шляхом збільшення обох факторів, коли мaємо іх комбінацію L3 K2.

Але, яким чином взаємозамінність факторів пов'язана з

проблемою рівноваги? Для роблеми рівноваги актуальним є питан-

ня:як забезпечується збільшення Yr за рахунок кількісного зро-

стання одного з факторів виробництва.

Класична модель грунтується на визнанні закону спадної

граничної продуктивності, або віддачі факторів. Тобто, в умовах

певної технології виробництва збільшення якогось із факторів

при незмінності інших, починаючи з їх певної комбінації. перед-

бачає зменшення приростів виробництва.

Зрозуміло, що дії цього закону"підпорядковується" і вироб-

нича функція Yr = F(L, l, K, T).

Відповідно до вимоги цього закону, для виробничої функції

повинно бути властиве додатне ззначення похідної першого по-

рядку dYr/dL>0, що відображає факт збільшення продукту при за-