Природа та сутність податку на прибуток

По-перше, йдеться про ст. 2090 «Порядок обліку доходів та витрат». У п. 1 цієї статті наголошується:

«...платник податку повинен вести точний і своє¬часний облік доходів і витрат на підставі даних фі¬нансового обліку, підтверджених відповідними до-кументами, і відносити доходи і витрати до відповід¬них звітних періодів, у яких вони були отримані або проведені відповідно до методу нарахувань». Зрозу-міло, що в загальному потоці реформ, що здійсню¬ються сьогодні в нашій країні, певне місце посідає й реформування господарського обліку. З цього при¬воду є постанова Кабміну України «Про затверджен¬ня програми реформування системи бухгалтерсько¬го обліку із застосуванням міжнародних стандар¬тів». Ймовірно, що ця реформа включатиме і веден¬ня фінансового обліку. Але у кас його поки що немає. Програму реформування бухгалтерського обліку передбачається завершити до грудня 2001 року, а проект Податкового кодексу «вести в дію з 01.01.2000 р. Часу залишилось обмаль. А введення фінансового обліку вимагатиме щонайменше півтора-два роки. Адже для цього необхідно розробити нормативну базу, яка складається із загальних поло¬жень про фінансовий облік, плану рахунків та інст¬рукції до нього, облікові документи і реєстри та форми звітності з поясненнями до їх складання. Усе це має бути доведено до підприємств завчасно.

Якщо чинний Закон «Про оподаткування прибут¬ку підприємств» складається з 22 статей, то в проек¬ті Податкового кодексу цьому питанню відведено. вже 12 глав, 123 статті. Зрозуміло, що без викорис¬тання комп'ютера тут не обійтись. Але нам відомо, що в Закарпатті, наприклад, комп'ютери є на двох відсотках підприємств платників податків. Навряд чи краще становище і в інших областях України. А бухгалтерам запам'ятати й використати всю інформацію, яку закладено до проекту, при надходженні великої кількості іншої інформації бу¬де не під силу.

На думку податківців удосконалення законодав¬ства з оподаткування при¬бутку (доходу) підпри¬ємств має бути спрямова¬ним не лише на окремі, фрагментарні питання, а на весь спектр, який становить систему оподаткуван-ня. До того ж, це удосконалення має привести до кар¬динальних змін визначення об'єктів оподаткування, порядку визначення податкових ставок, умов надання та використання податкових пільг, порядку визначен¬ня прибутку (доходу) й нарахування на нього податку.

Потребує кардинального перегляду і діюча систе¬ма контролю за нарахуванням і сплатою податку на прибуток підприємства.

Пропозиції щодо вдосконалення оподатку¬вання прибутку (доходу) підприємств зводяться до такого.

По-перше, необхідно встановити такі об'єкти опо¬даткування:

а) прибуток від реалізації продукції (робіт, по¬слуг) власного основного, допоміжних і обслугову¬ючих виробництв;

б) прибуток від реалізації зайвих основних фон¬дів. товарно-матеріальних цінностей, товарів;

в) доходи від операцій з цінними паперами, ва¬лютними цінностями, борговими зобов'язаннями та всіх інших, перелічених грядках 2—9 чинної «Де-кларації про прибуток підприємств».Встановлення об'єктом оподаткування прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) власного ви¬робництва сприятиме насамперед унеможливленню випуску неврахованої продукції, тобто прихованого доходу, що підлягає оподаткуванню, а отже, спри¬ятиме росту надходжень до бюджету.

Запровадження як об'єкта оподаткування прибутку від основної діяльності під¬приємства вимагатиме повернення до обліку та кон¬тролю за формуванням собівартості продукції, а та¬кож необхідності калькулювання як усієї, так і окре¬мих видів продукції (робіт, послуг) за плановою і фактичною собівартістю. Введення такого обліку і контролю взагалі, і для податкової практики зокре¬ма, не викликає жодних труднощів, оскільки з цього питання напрацьовано достатню кількість норматив¬них документів.

По-друге, щодо ставок оподаткування прибутку (доходу) підприємств вважається за доцільне вста¬новити:

а) з прибутку від реалізації продукції (робіт, по¬слуг) основної допоміжної і обслуговуючої вироб¬ничої діяльності — диференційовані ставки залеж¬но від рівня прибутковості підприємства;

б) з прибутку від реалізації зайвих основних фон¬дів, товарно-матеріальних цінностей і всіх видів до¬ходів — єдину ставку.