Особливості макроекономічної ситуації в Україні 1998-2000 рр.

Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані. На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років. Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить, що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства не обійтись. Для модернізації неефективних виробництв, за різними оцінками, потрібно від 170-300 млрд. доларів.[ 4,с.75,83-84].

Розділ 3. Пропозиції

Під терміном ′′економічний розвиток′′ звичайно розуміють істотне підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорони здоров'я і захист навколишнього середовища. Для його забезпечення необхідно привести у відповідність систему економічних відносин і правових норм, адекватних вимогам Конституції України.

У Посланні Президента України до Верховної Ради закладені високі темпи майбутнього економічного зростання - 6-7% середньорічних збільшення ВВП. Лише запропоновані темпи більш менш прийнятні для реалізації невідкладених задач в соціальній сфері, для затвердження якісно нового - інноваційного шляху розвитку нашої економіки і її структурної перебудови. Для практичного вирішення цієї складної проблеми необхідний відповідний економічний механізм, покликаний активізувати інноваційну поведінку суб'єктів господарської, підприємницької діяльності з метою підвищення якості товарів і послуг, їх конкурентоздатність, а отже - економічної ефективності для підвищення добробуту народу, особливо працюючих, а також захисту що знаходяться за межею бідності.

Вибраний Україною інноваційний шлях економічного розвитку неможливий без значного розширення внутрішнього ринку, збільшення внутрішніх накопичень за рахунок пріоритетного розвитку галузей, що має самий короткий період обороту капіталів. Саме такий оборот забезпечує, передусім, харчова, переробна, легка промисловість. За відповідних темпів розвитку сільського господарства можна відпрацювати оптимальну народогосподарчу структуру не тільки на перехідній період, але і застосовно до умов самого економічного розвитку.

У порівнянні з короткостроковим або середньостроковим впливом ринку державна інноваційна стратегія повинна стимулювати реалізацію довготривалої мети, в тому числі: структурну перебудову виробництва на основі високих технологій, скорочення энерго, - матеріало, трудомісткість виробництва, а в кінцевому результаті - підвищення конкурентоздатності економіки.

Таким чином при розробці системи необхідно за допомогою правових і економічних важелів усунути протиріччя між короткостроковою зацікавленістю і довгостроковою доцільністю.

Розробка схем та механізмів, які б в свою чергу поліпшили становище в країні потребує вагомих знань, економічного чуття, тощо. Щож сьогодні можна зробити?

Напевно мало хто буде затверджувати, що ринкові відносини повинно регулювати і упорядковувати державу. Це потрібне для затвердження за допомогою балансу різних мотивацій і пропорцій цілісної моделі розвитку національної економіки, а не регулювання ради регулювання.Стихійне ціноутворення, зниження платоспроможного попиту, диспропорція в цінах привели до того, що зараз необхідно засвоїти головний урок ринкових реформ: економічне зростання грунтується на системі ′′накопичення капіталу - розширення попиту - зростання зайнятості і виробництва - зростання бюджетних прибутків - скорочення бюджетного дефіциту і дефіциту платіжного балансу - зниження інфляції′′. Внутрішнє споживання -життєзабезпечуючий чинник для будь-якої економіки.

Можна сказати про ще один варіант економічного розвитку. Грошово-кредитна та бюджетна політика повинна опиратися не на схему ′′стиснення грошової маси - зменшення відносного бюджетного дефіциту - зниження попиту - зниження інфляції′′, а на схему :′′ розширення попиту - ріст зайнятості та виробництва - збільшення бюджетних доходів - зниження бюджетного дефіциту - зниження інфляції′′

Окрім таких схем щодо реформування і подальшого розвитку економіки України необхідно робити якісь зміни в податковій, бюджетній, інвестиційній діяльності. В науковій роботі наводяться деякі схеми та механізми по реформуванню відповідних різновидів діяльності в економіці.