Судження

Таблиця 3.4. Істинність імплікативного судження

АВА → В

ІстиннеІстиннеІстинне

ІстиннеНе істиннеНе істинне

Не істиннеІстиннеІстиннеНе істиннеНе істиннеІстинне

еквівалентне судження – прості судження у ньому також зв’язуються за допомогою союзу “якщо…, то…”, але у цьому випадку існує беззаперечна детермінація між посилкою та наслідком (“Якщо і тільки якщо…, то…”, “А еквівалентно В”). Наприклад, “Якщо і тільки якщо студент вивчить логіку, то він з цього предмету складе залік”.

Таблиця 3.5. Істинність еквівалентного судження

АВА≡В

ІстиннеІстиннеІстинне

ІстиннеНе істиннеНе істинне

Не істиннеІстиннеНе істинне

Не істиннеНе істиннеІстинне

негативне (заперечувальне) судження - зміст простого судження заперечується приставками “не-“, “невірним є ...”, “невірно, що...” Утворимо, скажімо, заперечне складне судження з такого простого “Сьогодні я запізнився”  “Невірно, що сьогодні я запізнився” або “Сьогодні я не запізнився”. Заперечення судження а позначається у символьній формі як ā. Істинність таких суджень простежується доволі нескладно.

Таблиця 3.6. Істинність заперечувальних суджень

аā

ІстиннеНе істинне

Не істиннеІстинне

5. Модальність суджень, взаємовідношення між ними

До сих під ми розглядали прості судження, а також складні, які утворені з кількох простих. В них щось стверджувалося або заперечувалося про взаємини між предметами, а також про ознаки предметів.

Разом з цим у таких судженнях не встановлюється характер взаємодії між суб’єктом та предикатом (або між простими судженнями – у складних). Цей характер має назву модальності і відповідно визначається у так званих модальних судженнях. Утворимо їх:

“Всі правознавці є знавцями законів”

