ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

-виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;-переробка вантажів, що транспортуються: управління запасами, переміщен-ня, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажнорозвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

-маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

-споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функ-ціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажнорозвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух мате-ріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими. До них належать и великі автоматизовані транспортно-складські комплекси. Ви-робнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різ-номанітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продук-ції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визна-чальним при її побудові.

Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть бути викорастані, якщо вдається з'єднати окремі підсистеми.

1.3 Концепція логістики

Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах:

1) Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів.

2) Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того , наскільки успішно вдається зв'язати в систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимізації розміру замовлень і рівня запа-сів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напів-фабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до вироб-ничих підрозділів і , перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції неза-вершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення това-рів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.

Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промисло-вого підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зрос-тання сукупних витрат.

Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були проб-леми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забеспе-ченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до спожи-воча розуміли лише супроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширен-ня логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.