ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон. У розви-нутих країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не "новою філософією управління", "третім шляхом раціоналізації" і не безпідставно. Наприклад, у краї-нах Західної Європи біля 98 % часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його ка-налами матеріально-технічного забеспечення і здебільшого на зберігання. Власне на виробництво товарів витрачається лише 2 % сумарного часу, а на транспорту-вання – 5 %. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на усі види діяль-

ності по матеріально-технічному забеспеченню становлять близько 13 % вартос-ті валового національного продукту. Структура цих витрат така: на транспорту-вання – 41%, на зберігання товарів – 21 %, на матеріальні запаси – 23 %, на адмі-ністративні витрати – 15 %. Пошук шляхів скорочення витрат у цій галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, спожи-вачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків тощо. Концеп-ція інтеграції цих прцесів дістала назву "логістика".

Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вва-жають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантажен-ня обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахів-ці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика – це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисциплі-на поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфіко-вана. Але можно виділити загальну частину : логістика вирішує питання мате-ріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробни-чих процесів та їх транспортно-складського забеспечення з урахуванням сфери товарообороту.

1.2 Макро- і мікрологістика

Теорія логістики в США дає змогу визначити такі категорії, як бізнес-логіс-тика, маркетинг-логістика , промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забеспечення. Розрізняють такі два рівні логістики:

1) макрологістика – розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами;

2) мікрологістика – вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньму рівні. Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередни-ками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика ,

пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику як господарський прцес, як функцію управління і як науку.

Виділяють три види мікрологістики: 1) пов'язана із заготівлею чи закупів-лею товарів (заготовельна логістика); 2) виробнича; 3) що спеціалізується на реа-лізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність логістичного інформаційного потоку (надходження даних про мате-ріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з наступною видачею гото-вої інформації). Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції поста-чання виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною.

Отже, сферами мікрологістики є: