МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

У 1900-ті роки Коцюбинський пише три твори, що відкри¬вають новий етап у його творчості: новелу «Лялечка», акварель «На камені» й етюд «Цвіт яблуні». У цих творах подано глиб¬ший психологічний аналіз, ніж у попередніх, вони показують, що Коцюбинський вийшов на цілком нову стежку — стежку ім¬пресіонізму. На початку XX ст. відбувається якісний злам у творчості Михайла Коцюбинського. Він створює жанр психо¬логічної новели, виробляє імпресіоністичну манеру письма.

У них відчутна рука вже зрілого майстра, який творить

новий жанр — жанр психологічної новели. Сюжет у психоло¬

гічній новелі відходить на другий план. Портретні описи май¬

же відсутні, мінюється функція обставин, усе підпорядкову¬

ється одній меті — тонкому проникненню в психологічний світ

людини, нюанси душевних поривів і глибокі переживання, які

й становлять справжню драматургічну колізію новели. Пись¬

менник водночас виробляє нові художні принципи зображен¬

ня героя: він переходить від знаковості сюжету до знаковості

мікрообразу — його смислотворчої сутності. Усезнаючий ав¬

тор зникає, замість нього всевладне панує слово та почуття

персонажа, його суб'єктивне бачення себе та навколишнього

світу.•.

Стає дуже яскравою й індивідуальна особливість майстра слова: відбувається привнесення живопису до літератури, під¬порядкування його ідейно-художній концепції твору, вироб¬лення імпресіоністичних прийомів письма. Під впливом пси¬хологічної літератури та внаслідок спостережень у письмен¬ника складається уявлення про внутрішній світ людини як безперервний процес, який має свої періоди, спади та підйоми, що, власне, і становлять справжній сюжет багатьох його тво¬рів — у Коцюбинського формується художньо-психологічна композиція героя, яку він називає «кільця психологічного процесу».

Кожний персонаж у Коцюбинського має свою окрему мову, він індивідуальний до найтонших дрібниць. Описаний індивід зазнає переживань При дуже напружених нервах, коли вони реагують на зовнішні показники. Для Коцюбинського це були дуже важливі думки, і він враховував їх у своїх імпресіоністи¬чних творах.

Принципово новою стає й система поетики: письменник наче переломлює все те, що він зображує, крізь призму внутрі¬шніх переживань персонажів. Коцюбинський змальовує не сті¬льки вчинки, поведінку героя, навколишній світ, скільки його враження про самого себе та цей світ. Як ніхто в європейській літературі до й після Коцюбинського, він умів підпорядкову¬вати колір твору розкриттю внутрішнього світу героя або тим ідейно-художнім завданням, які він перед собою" ставив.Акварель «На камені» — новаторський твір у жанровому плані. У ньому нескладна фабула, автор зосереджений на вну¬трішніх переживаннях героїв, що й становлять сюжетну колі¬зію. Композиція акварелі надзвичайно оригінальна: даючи ні¬бито малюнок з життя, автор жодного епізоду не виносить на перший план, а примушує читача головні епізоди переживати в собі, у своїй уяві. У цьому виявляється перша риса імпресі¬онізму: замість детальних реалістичних описів давати тільки окремі натяки, «плями»,.що вже показують шлях читачевій уяві. Друга ж риса імпресіонізму — висувати на перший план Психічні переживання героїв, а не фабулу творів. Письменник робить спробу вийти за межі традиційного оповідання та ство¬рити новий жанр — психологічну новелу, розвинути свою ін¬дивідуальну стильову манеру. Жанрова характеристика цього твору — акварель — відкриває задум автора: наблизити слово-пис.до живопису; згадана новела наче спеціально присвячена цьому мистецькому експерименту. Акварель — одна з найбільш колористичних у прозі того часу, і не тільки українській. У цьому творі письменник-ставить перед собою важливе завдан¬ня: надати кольору смислової функції. Тут слово виступає тіль¬ки інструментом творення мікрообразу, який і передає пере¬живання героїв або служить реалізації задуму автора. Не див¬но, що новелу «На камені» автор назвав аквареллю: у ній спра¬вді переважають зорові образи, картини моря й гір виринають перед очима читачів, наприклад змалювання бурі на морі.