Бояриня

Метою сьогоднішнього нашого уроку є розкриття ідейного змісту твору, охарактеризувати дійових осіб, передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, відтворити складні і суперечливі події в Україні в другій половині XYII століття. На прикладі героїв поеми ми повинні виховувати в собі почуття любові й відданості Україні.

4.Бесіда за запитанням:

-ви прочитали “Бояриню” в дома і вже, мабуть, можете визначити, яка тема твору.

5.Про епоху Руїни і Петра Дорошенка розповість учитель історії.

-хто з письменників, поетів, крім Л.Українки, писав про епоху Руїни?

(Т.Шевченко, П.Куліш, “Чорна Рада”).

-як ви думаєте, чому Л.Українка вибрала для зображення епоху Руїни?

(бо вона взагалі брала для своїх творів не епохи розквіту і слави, а епохи кривавих переворотів, страшних катаклізмів, неволі, полону. Правда самої боротьби, отого виру кривавого, що клекотів у серці тодішнього українського життя, поетка не відтворює: вона залишається з боку і тільки прислухається до нього. Її добре була відома психологія людей, що жили після розгрому, на “руїнах”. Вона змальовувала те, що бачила і чула).

-Ви кажете: “Що бачила й чула”. Епоху Руїни вона не могла бачити, а чути про неї, звичайно, чула. Творчість Л.Українки розпочалася 80-1-роки XIX століття.

Чим співзвучний цей період історії України з добою Руїни?

-Отже, “Бояриня” – це драматична поема, в якій відображено епоху Руїни і Петра Дорошенка, тобто боротьбу українського народу за свою незалежність.

Які ж основні мотиви звучать у поемі?

(Мотив пасивності-зради, мотив туги за Україною – основні;

інші – самовідданість у боротьбі за волю народу, мотив людської гідності і честі, вірність Батьківщині).

-У яких ще творах Л.Українки звучать ці мотиви?

(“Дим”, “Один все-таки до тебе думка лине”,

“Віла-Посестра”, “Камінний господар”).

-З якими героями поеми пов’язані основні мотиви?

(З образами Оксани та Степана).

6.Вчитель: Л.Українка вірно відбиває у своїй поемі основи тодішнього політично-соціального ладу на Московщині, що базувався на доносах, шпигунстві й катуванні. Оксана на власні очі переконалася, що в Московії “скрізь палі, канчуки, холопів продають”.

-Що говорить поетеса про звичаї у Москві? Чим воно відрізняються від українських?-Чому вже перші дні перебування Оксани в Москві принесли їй образу, біль, сором, гіркі переживання?