Бояриня

Тема: “Бояриня”. Художнє відтворення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства, складних і суперечливих подій в Україні та Росії її половини XYII століття.

Мета: Розкрити зміст твору, його ідейну спрямованість, охарактеризувати дійових осіб.

Передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, зневажанням людської гідності і честі.

Виховувати в учнів почуття відданості Вітчизні, гордість за свій волелюбний народ.

Тип уроку: Урок формування знань.

Метод: бесіда, робота з текстом.

Унаочнення: портрет Л.Українки, викладка творів поетеси, ілюстрації до поеми “Бояриня”.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя про драматичну творчість Л.Українки, про роль її творів у збагаченні у народу духовними цінностями.

Велика дочка України Леся Українка приходить до читачів у розкриллі крицево мужньої та ніжної поезії, глибоко філософського поетичного театру, талановитої художньої прози, пристрасних публіцистичних та вагомих літературно-критичних статей, майстерних перекладів кращих надбань світової літератури.

Своєю невсипущою працею – горінням Л.Українка разом з Іваном Франком розширювала ідейно-тематичну обрії української літератури, збагачувала культуру свого народу духовними цінностями людства, виводила рідне письменство в коло розвинутих літератур світу.

-Нам відомо прекрасні збірки поезії Л.Українки. Які це?

Сьогодні ми вивчаємо драматичну поему Л.Українки “Бояриня”.

2.Слово вчителя про історію написання поеми та її літературну долю.

3.Словникова робота:

Драматична поема – це твір не великого розміру, в якому поєднано лірику, розповідь і драматичний конфлікт, розкривається важливі суспільно-моральні й естетичні проблеми.

Драматичну поему “Бояриня” Л.Українка написала в 1910р. . Написана вона була за три дні під час лікування Л.Українки в єгипетському місті Гелуані, поблизу Каїра.

В перше “Бояриня” була надрукована після смерті поетеси в полтавському журналі “Рідний край” 1914 року. З того часу вона не виходила ні в один збірник, ні в одне з її видань. Тільки нещодавно поема була надрукована в ж. “Прапор” (1989, № 9) з коментарем відомого вченого Миколи Жулинського. У 1991 р. твір вийшов окремою книжкою і з раніше написаною критичною статтею талановитого поета і літературознавця Михайла Драй-Хмари (1889-1939), що став жертвою сталінського театру.

“Бояриня” мала воістину драматичну долю. Вона замовчувалася, і знаходилася під негласною забороною, бо правдивим зображенням колоніального становища України в складі Росії після сумнозвісного воз’єднання була неприйнятною вождям нової, більшовицької імперії.