Як парость виноградної лози плекайте мову

12 років тому наша країна стала незалежною. Як же можна будувати державу без її істо-

рії, культури і мови? Той, хто не любить рідної мови, не поважає своєї країни. І не може укра-

їнська мова в Україні рідною чи не рідною. Людина народжена на українській землі не знаючи іншої Батьківщини, рідною мовою повинна вважати українську мову .

“...Вона як зоря порпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова

Живе український народ.”

В.Бичко

Україна проголошена суверенною державою, але як багато треба докласти сил і праці щоб розквіт-

ла її мова. Адже на сході і півдні України в містах так мало українських шкіл. А якщо вони і “укра-

їнські”, то навчання там читають російською мовою, так як ще у нас мало друкується підручниківта книжок українською мовою і не тільки для шкіл, а й технікумів та вищих учбових закладів. То-

му значна частина населення і спілкується хто українською, а хто російською мовами. Цей час не-

забаром пройде. Поступово усі школи стануть україномовними. Адже нею пройденний такий ве-

ликий і тяжкий шлях. Рідну мову, цей неоціненний скарб, ми одержали у спадок. Наш обов’язок

-передати її нащадкам в усьому багатстві й красі.

“Мова рідна, слово рідне хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, тільки камінь має”.

Тому наша мета, мета молоді, - відродити національну самосвідомість та гідність, щоб віч-

но сяяла своєю неповторною красою наша багата, милозвучна, чарівна українська мова.

“...Шануймо народ,

Що рідну мову нам зберіг

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг”

О.Олесь