Житття і творчість Л. М. Толстого

Невтомне вивчання процесів людської свідомості, приготоване самоспостережливістю, дозволило стати Толстому великим психологом і зробити важливе відкриття: в створених ним образах викри-

вається звичайно прихована, складна, суперечлива “діалектика людської душі”, “ледь вловимі явища… внутрішнього життя, що замінюються одне одним з надзвичайною швидкістю і різноманітністю” (Чернишевський).

“Детство”, “Отрочесттво”, “Юность” є не тільки точним і послідов-

ним відображенням фактів життя письменника, але мають і більш широке значення: в них відтворюється загальна картина духовного росту людини. Толстой звертається в цю пору до творів автобіографічного жанру саме тому, що самоаналіз дозволяє письменнику вказати людям на загальнолюдські слабкості і допомогти їм таким чином боротися з цими слабкостями. Толстой заперечував проти трактування трилогії тільки як спогадів про його дитинство.

Але історія Миколи Іртеньєва, головного героя трилогії лише в найголовнішому нагадує духовний розвиток юнака Толстого. Як і його герой, Толстой покинув, недовчившись, Казанський універси-

тет, але причини того, що він пішов значно відрізнялись від тих, що зображені в “Отрочестве”. У Толстого прокинулася пристрасть до наук, яку не могло задовольнити казенне середовище університету.

І суспільні погляди девятнадцятирічного Толстого були серьозніші, ніж погляди героя “Юности”. Судячи по його щоденнику, Толстой в цей період приходить до думки про аморальність деспотизму, гостро відчуває свою особисту відповідальність за безправність і убогість селян.

В 1847 році Толстой повернувся в Ясну Поляну з наміром покращити життя кріпаків і самостійно вивчати різні науки. Але молодий поміщик скоро зрозумів безпідставність своїх недавніх мрій про славну діяльність барина- батька і благодійника кріпаків.

Це - пройдений етап для Толстого. Куди ж іти далі?

Толстой збирався то поїхати в Сибір, то поступити на громадську службу, з захватом взявся за вивчення музики, успішно здав в Петербурзі два екзамени на степінь кандидата… Але, не докінчивши екзаменів, він несподівано знову поїхав в Ясну Поляну.В цій атмосфері суєти Толстой поступово приходить до тієї головної справи, якій присвятив всю решту свого життя,-до літературної творчості. Ведення щоденника, поглиблене спостереження над самим собою і навколишнім середовищем стає для нього обовязковим і серьозним ділом. Виникають перші задуми, з”являються перші нариси.

В 1851 році разом з братом Миколою Толстой відправляється на Кавказ для участі в воєнних діях проти горців і з твердим наміром стати письменником. Толстой прослужив на Кавказі два з полови-

ною роки. Він брав участь у багатьох битвах і походах,зблизився з новими для нього людьми- офіцерами, солдатами, козаками. Про інтенсивність духовного життя Толстого свідчить той факт, що в перший рік кавказькоі служби він написав “Детство”. В червні 1852 року цей перший закінчений твір Толстой відправив Некрасову в “Современник”.Некрасов зразу оцінив талант автора і опублікував повість в вересневому номері журналу. В Росії з”явився новий визначний письменник, не учень, а талант,-це було очевидним для всіх.

В 1854 році з початком військових дій в Криму Толстой добивається переводу в Севастополь.Російська преса знаходилась під строгим контролем цензури.Офіційні вісті друкувались тільки в “Русском инвалиде”.Але стан справ був таким,що Толстой і деякі інші бойові офіцери вирішують видавати своє власне видання для правдивого освітлення стану справ. Дозвіл на видання нового журналу, що мав називатися “Солдатский листок” вони не отримали і Толстой направляє свій Севастопольський літопис в”Современник”.Некрасов друкує “Севастополь в декабре”(1854),

“Севастополь в мае”, “Севастополь в августе 1855 года”. Це був своєрідний журнал в журналі – “Солдатский листок” Толстого в “Современнике» Некрасова, щоденник сучасності, написаний учасником трагічних подій. Успіх Толстого був величезним. В 1856 році Толстой повертається з Севастополя в Петербург. В «Современнике» його приймають, як свого. В ньому бачили нову прекрасну надію російської літератури. Тоді він разом з іншими видатними письменниками підписав «обов*язковий договір» за яким зобов*язувався всі свої нові твори друкувати в «Современ-