Символіка в романі О. Гончара “Собор”

ПРОБЛЕМИ В РОМАНІ.

•Суспільно-політичні;

•Народногосподарські;

•Ідеологічні та духовні, екологічні, етичні естетичні.

СИСТЕМА ПОНЯТЬ:

•Національних, історичних, філософських;

•Про безкінечне життя;

•Про Вітчизну;

•Про духовні зв‘язки.

Символіка в романі “Собор”

До найвиразніших символів у сюжеті належить епізоди, що пов‘язані з собором.

Собор в романі – це справжня діюча особа.

•Він – символ народної художньої культури.

•Собор – символ духовного багатства людей:

•Духовної спадкоємності поколінь, віків.

•«формулою вічної краси», він пов‘язаний з долею кожного персонажа роману.

Студент Баглай любується собором, який для нього є взірцем архітектури, фантастичним творінням людських рук. Костя – танкіст незрячий, але високо піднявши голову, ніби дивиться на собор і бачить його.

В. Лобода – внутрішній монолог цього кар‘єриста, що все робив, щоб знищити собор – історичний пам‘ятник трудящих;

«Дивно: скільки бомбами на Зачиплянці було нарито, а жодна його не взяла. Наперекір усім бомбам досі стоїть мов якась антибомба, - вістрям угору, в небо, увись. Зуміли ж отак поставити, передчути ж час».

Символ національної спадщини.

Собор – символ єднання людей звернення їх до найсокровенніших істин Буття, очищення душі від усього суєтного й безплідного. Адже майбутнє проростає з минулого, і горе тому народові, хто намірився відректися своєї історії, мови, культури.

Будь-яке відтинання глибинних коренів моральних в ім‘я технократизму, прагматизму й подібних «ізлив» сповнена загрози непередбачуваних наслідків – розгулу бездуховності, падіння суспільства.

“Собор” – глибокий, мов колодязь у таврійському степу. Історичний пам‘ятник духовної і матеріальної культури нашого народу. Витвір нев‘янучої краси мистецтва, горда поема степового козацького зодчества, незламний дух вольності, патріотизму славних рицарів Великого Лугу.