Коломийська гімназія
Оплата за навчання в 1878 р. становила 2331 зл. Повністю звільнених від оплати за навчання було 149, а 29 учнів сплачували половину суми. Стипендію одержували 9 учнів. Стипендія в цілому на навчальний рік дорівнювала 1285 зол. Р. Існував допоміжний фонд учням в сумі 1785 зол.р. Він складався з добровільних внесків учителів та громадян м. Коломиї, з доходів за продані білети на концерти та з процентів від грошей.
У восьмому класі на кінець навчального року було 9 учнів стаціонарних та 2 екстерни.
Кількість учнів-українців у наступних роках спадає. Якщо 1877-1878 навчальний рік учні української національності становили 39,1% загальної кількості, то чотири роки пізніше в 1881-1882 н.р. це відношення спало до 35,4%. Директором гімназії був тоді Емануїл Вольф. Згідно зі звітом дирекції за цей н.р. в школі було 358 учнів, в тому числі 201 поляк, 30 українців, 127 німців.З половини 1880 року починається більший приплив до гімназії учнів з села. Як видно з класних журналів за 1885 рік, до двох перших класів прийнято45 українців, 41 поляк,14 євреїв. Тисне нездорова атмосфера яе методів навчання. так і вихідного впливу вчителів. Ось що розповідає Василь Стефаник, який вступив до першого класу Коломийської гімназії в 1883 році: “У великій залі першої класи польської гімназії в Коломиї ми, селянські хлопців. Зайняли послідню лавку. Товариші наші в лакерованих чобітках глузували з нас та насміхалися. Як же ж учитель німецької мови сказав мені: “Іди мудю, свині пасти!” “То ціла класа зареготала, а професор натуральної історії Вайгель бив мене тростиною по руках тому, що я не міг досягнути образка з намальованою гієною, бо образок високо причеплений, а я був ще малий. Потім цей учитель своїм прутом підоймив сорочку, яка спадала верх штанців, і показав класі пояс мого голого тіла. Класа ревла з утіхи, я вийшов зараз з класи і пішов на свою квартиру”. А про методи навчання В.Стефаник, завершуючи свої спогади про Коломию, пише: “Гімназія, крім формального навчання і ворожого відношення до нас, українців-студентів, нічого нам не давала”.
А) національність і віросповідування
У перших чотриьої навчальних роках в паралельних українських класах до 1896/97 н.р. включно всі учні були греко-католицького віросповідування, української національності. Виняток становив один учень римо-католицького віросповідування, польської національності. В 1889/90 н.р. навчалось 4 учні поляки, а в 1903/-4 н.р. один учень-поляк. В наступних навчальних роках учнів польської національності в українській гімназії вже не було.
Зате учні-українці ходили також і до польської гімназії. У 1900/01 н.р.. коли українська вже усамостійнилась, до польської їодили 42 греко-католики, але до української національності зараховували себе тільки 17 учнів. Значно пізніше, в 1909/10 н.р., польську гімназію відвідувало 56 греко-католиків, та українцями називалися лише 35 учнів.
Причина така. Незначна частина нестійкої інтелігенції, яка належала до табору москвофілів, давала своїх синів до польської гімназії і з ненависті до українців подавала своїх синів за поляків. Те саме робили батьки кар’єристи, особливо з мішаного подружжя (батько українець, мати полька), які готували своїх дітей до легкого просування вгору по суспільній драбині.
А як було з учнями Мойсеєвого віросповідування? За весь час існування української гімназії за австрійських часів лиш один зарахував себе до єврейської національності. У 1910/11 н.р. українську гімназію відвідувало 24, а в 1913/14 – 30 учнів Мойсеєвого відосповідування, однак всі вони видавали себе за німців. Зате в 1909/10 н.р. Коломийську польську гімназію на всіх учнів в школі 734 чоловік відвідували 322 учні Мойсеєвого віросповідування, з них один зарахував себе до німців, а 321 – до польської національності.
Б) матеріальна база
Крім добрих учителів матеріальна база школи має вирішальне значення засвоюванню програмного матеріалу з основ наук. Ще з перших років існування паралельних класів при польській гімназії керівник українських відділів, а пізніше директор самостійної української гімназії разом з учительським колективом працювали над цим питанням.
З року в рік росла кількість навчальних посібників та експонатів в окремих кабінетах. Якщо в 1892-18893 н.р. вчительської бібліотеки куплено 72 твори в 102 томах та 7 журналів. В 1913-1914 н.р. в цій бібліотеці нараховувалось вже 1335 творів в 2107 томах і 2900 екземплярів звітів дирекції гімназії та інших шкіл. Крім цього. За пронумеровано 28 газет – 8 українських, 7 польських, 13 німецьких.
Бібліотека для учнів в 1892-1893 н.р., коли почав працювати перший паралельний клас, одержала в дар 64 українські книжки. В 1893-1894 н.р. куплено для цієї бібліотеки 32 книжки українською мовою.