ТЛУМАЧ
Тлумач — місто районного підпорядкування (з 1939 p.), районний центр. Розташований на березі річки Тлумачику, за 25 км від обласного центру та залізничної станції Івано-Франківськ. Через місто проходить автомагістраль Івано-Франківськ — Городенка. Населення — 5085 чоловік.
На території району — 59 населених пунктів. Вони входять до складу 23 сіль¬ських, міської та селищної Рад депутатів трудящих. Населення — 61,6 тис, чоловік, з нього — 8,8 тис. міського.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцевий пісок, вапняк, мергель, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу. Район — сільськогосподарський, зерно-тваринницького напрямку із значним роз¬витком технічних культур. Є 27 колгоспів. Орних земель — 35 тис. га, сінокосів та пасовищ — 8 тис. га, садів 806 га. Промисловість району представлена 5-ма підприємствами — Тлумацький міжколгоспний комбінат будівельних матеріалів, райоб'єднання «Сільгосптехніки», побуткомбінат, харчокомбінат, друкарня.
У районі працює 45 загальноосвітніх шкіл. Є 37 клубів, 14 будинків культури, 64 бібліотеки, 7 лікарень.
Під час розкопок, що проводились на околиці міста в 30-х роках XX ст., вияв¬лено поховання доби ранньої та пізньої бронзи.
Виникнення міста Тлумач належить до XII ст. За князювання Ярослава Осмомисла недалеко від Дністра, поблизу важливих торгових шляхів, що йшли з Га¬лича на схід, було засновано поселення товмачів. Тут жили князівські люди, які несли митну службу. Вони оформляли торговельні справи князівського двору, були перекладачами під час переговорів з представниками іноземних держав. Саме цим і пояснюється назва поселення Товмач (польською мовою —Тлумач). Він зга¬дується в Іпатіївському літопису під 1213 роком.
Поступово Тлумач зростав, населення його займалося землеробством, ремеслом, розвивалася торгівля. У 1386 році у Тлумачі, який стає на той час власністю корони Речі Посполитої, для поширення католицизму й полонізації місцевого населення створюється католицька парафія. Право на володіння ним надавалось шляхті як нагорода за службу королеві. В 1370 році Тлумачем володіють рідні великого феодала Миколи Коритка, а в 1396 році всі землі його околиць король передає шляхтичу Владиславу Опольському. Кожний новий власник використовував тимча¬сове право володіння містом для посилення експлуатації селян та ремісників.
За рахунок трудящих збагачувалась і католицька церква. 1485 року Казимир Ягелончик наділив місцевий костьол помістям, землею, городами, ставом, звільнив його від податку.
В кінці XIV-XV ст. ст. у Тлумачі розвивалися ремесла. Серед жителів з'являються ковалі, сідлярі, цирульники, муляри. Міщани займалися також землеробством. У 1448 році Тлумач дістав магдебурзьке право, а 1511 року король дарує йому право щорічного й щотижневого ярмарку.
На ярмарок приїздили купці з різних кінців України та з зарубіжних країн. Продавали ремісничі вироби, худобу й продукти сільського господарства. Доходами від торгівлі користувався уряд: 1521 року королівським указом в кількох містах, у т. ч. й Тлумачі, запроваджено збирання мостового, гребельного і торгового подат¬ків. Дальший розвиток ремісничого виробництва привів до появи цехів. Найбільш поширеними були ковальське, сідлярське, пекарське ремесла. Працювали тут та¬кож м'ясники, цирульники, гончарі. В 1578 році у Тлумачі було 432 жителі.
Жорстока експлуатація трудящих королівським урядом, шляхтою, католицькою церквою викликала постійний опір населення, У 1590-1648 роках відбуваються виступи тлумацьких міщан проти шляхти. За участь в одному з них було віддано до суду цирульника Лавніка. Радо зустрічало населення міста загін запорізьких козаків, які, переслідуючи підстаросту з Коломиї, в 1612 році зайняли Тлумач. Шляхта та міська верхівка втекли з міста. Козаки перебували тут кілька днів.
Наприкінці XVI ст. становище міщан ще більше погіршується в зв'язку з напа¬дами іноземних загарбників — татар і турків. У 1594 році Тлумач спалили татари. Не встигли місто відбудувати, як у 1617-1618 роках знову воно було спалене під час нового татарського набігу. Люстрація 1621 року свідчить про занепад економіч¬ного життя й значне зменшення населення міста. Після цих руйнівних нападів у Тлумачі почали зводити оборонні споруди. Вони являли собою земельні насипи з частоколом, а вхідні брами будувались з каменю. Про ці оборонні споруди пізніше згадує мандрівник І. Вердум, який подорожував по Галичині в 1670-1672 роках і позначив на своїй карті Тлумач як фортецю. Населення міста поповню¬валось за рахунок селян, які тікали від кріпосників з навколишніх сіл. 1643 року до Тлумача втекло десять родин.