Особливості вивчення іноземної мови в умовах двоязиччя

Вправа ІІІ

Відкрийте рот, почніть вимовляти подовжений український [х] і спостерігайте з допомогою дзеркала, в якому положенні знаходиться язик. Ви побачите, як задня спинка язика підіймається. Потім перевірте положення язика при чистому видисі; тепер задня частина спинки язика не підіймається. Це і є положення язика при вимові англійського звуку [h].

Вправа IV

Як можна тихіше, пошепки вимовіть сполучення англійського звуку [h] з українськими голосними:

[ho, ha, he, hu, hy].

Фонема [r]

Вправа І

Відкрийте рот для українського [а] і, не підіймаючи щелепи, вимовіть [р]. Потренуйтеся!

Вправа ІІ

Підведіть напружений нерухомий кінчик язика до альвеол так, щоб між язиком і альвеолами залишалась невелика щілина. Навчіться продувати повітря через неї. Далі, повільно видихнувши через щілину і подавши голос, вимовіть англійський звук [r]. Повторіть цю фонему декілька разів одним видихом [r..r..r..].

Вправа ІІІ

Почніть повільно вимовляти англійський звук [r], а закінчіть словом [rait]. Вимовіть знайомі вам англійські слова, які починаються звуком [r].

Голосні фонеми

Як вже говорилося, свідоме наслідування є основою методу, але воно ніколи не повинно перетворюватися в механічне, без аналізу повторення. Але часто трапляється так, що в самого вчителя вимовні навички нечіткі або не відповідать нормам літературної вимови.

Нижче пропонуються прийоми попередження помилок в довжині для окремих голосних звуків.

Вправа І

Наспівайте виразно українські фрази і помітьте, що при такому вимовлянні ми “викидаємо” голосні:

Ціка-а-ава книжка!

Гарни-и-й шарф!

Чудо-о-овий день!

Мі-і-інеральна вода!

Та ну-у-у!

Ще-е-едрий вечір!