Правова поведінка

(10) високий рівень правової культури; (11) державна ідентичність громадян, тобто їх усвідомлений зв'язок з українською державою, що розвивається.

Склад правомірної поведінки ( з англ. ) — система ознак поведінки, яка відповідає приписам права.

Правомірна поведінка є соціальне значущою, оскільки завдяки їй відбувається упорядкування суспільних відносин, забезпечується правопорядок, задовольняються інтереси індивідуальних і колективних суб'єктів права.

Види правомірної поведінки за мотивами (суб'єктивною стороною):

• активна (принципова);

• звичайна (звична);

• пасивна (конформістська — її різновид);

• маргінальна.

Активна (принципова) правомірна поведінка— це цілеспрямована діяльність громадян, посадових осіб щодо реалізації своїх прав, обов'язків, компетенції в межах правових норм, яка пов'язана з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів. До суспільне активної поведінки слід віднести інакомислення — випереджувальну, алармістську ( з англ. — тривожити, турбувати) поведінку громадян, які ініціювали боротьбу за реальні права і свободи особи, що формально закріплені в конституції держави, а в дійсності не виконуються. [ 5, с 75 ]Активність та принциповість громадянина, який виражає щирість, ініціативу, неформальну (не стандартну) самостійність у думках і діяннях, не повинні виходити за рамки правомірної, соціальне відповідальної поведінки.

Звичайна (звична) правомірна поведінка — вид законослухняної поведінки, то виражається в повсякденній службовій, побутовій та іншій діяльності людини, яка відповідає приписам правових норм, стала звичкою і не потребує додаткових витрат і зусиль.

Пасивна правомірна поведінка — вид поведінки, що виявляється в бездіяльності, у навмисному невикористанні суб'єктом приналежних йому прав і обов'язків (наприклад, неучасть у виборах). Пасивна позиція призводить до конформістської поведінки ( з лат.— подібний), тобто пасивно-пристосовницької, яка не відрізняється від поведінки інших (принцип: «роби так, як роблять інші»), тобто до підпорядкування суб'єкта груповим стандартам і вимогам. Конформісти — це особи, які не сформувалися як особистості, у чомусь позбавлені індивідуальності, легко піддані «синдрому юрби» чи наказу (прикладу поведінки) начальника. [ 12, с 620 ]

Маргінальна поведінка особи виражається в готовності до протиправних дій у разі зниження нагляду за її поведінкою, але не стає антисуспільною, не призводить до правопорушення через страх юридичної відповідальності (наприклад, пасажир оплатив проїзд в автобусі лише тому, що в нього зайшов контролер). Види правомірної поведінки за ступенем виявлення свідомості і волі: — добровільна (явка з повинною до суду); — змушена (доставка до суду під конвоєм). Види правомірної поведінки за об'єктивною стороною:

— активна — дія (своєчасне подання декларації про доходи);

— пасивна — бездіяльність (відмова обвинувачуваного давати показання). Види правомірної поведінки за суб'єктами:

— індивідуальних суб'єктів: громадянина, посадової особи та ін.;

— колективних суб'єктів.

3. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ВИДИ ПРАВОПОРУШЕНЬ.

Правопорушення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктноздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.