Співвідношення норм права і звичаїв

Право склалося набагато пізніше інших нормативних систем і головним чином на їхній основі. Воно стало більш жорстко і цілеспрямовано регулювати економічні і інші відносини. Рівно як і замість колишньої суспільної влади з'явилася публічна влада, вже не співпадаюча з інтересами всього суспільства і спирається на особливий апарат, готовий за порушення офіційно встановлених і строго обов'язкових норм застосувати примушення.

Поява соціальних норм і свідомого нормативного регулювання пов'язана з переходом від тваринної стадності людей до людського суспільства, з процесом соціалізації відносин, з поведінкою людини як особливої природно-біологічної і суспільної істоти. Цей перехід був тривалим і поступовим, еволюція зайняла декілька мільйонів років.

Такий генезис соціальних норм, у тому числі правових. “Історично право виникає як би для компенсації “недостатності” моралі, яка виявляється з виникненням приватної власності і політичної влади”. В подальшому норми права і моралі тісно переплелись, взаємодіючи з іншими засобами соціальної регуляції, в тому числі з нормами звичаїв.

Незважаючи на тісний взаємозв’язок права та звичаїв, їх спільні риси, звичаї і норми права відрізняються один від одного за походженням, формою виразу, способу забезпечення реалізації. Якщо звичаї з'явилися з виникненням людського суспільства, то норми права існують в державно-організованому суспільстві; якщо звичаї не закріплюються в спеціальних актах, а містяться в свідомості людей, то норми права існують в певних формах; якщо звичаї забезпечуються силою громадської думки, то норми права можуть реалізовуватися і з урахуванням можливості державного примусу.

Одні звичаї носять прогресивний характер, інші є шкідливими, і право веде з ними боротьбу. Деякі з них досить розумні: заборона пити вино нареченому і нареченій, працівникам в дні жнив і ін. Це так звані добрі традиції, які слід відрізняти від псевдотрадицій.

Нормативно-правові акти

1.Конституція України від 28.06.1996 р. // База даних НАУ-ЕКСПЕРТ.

2.Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. // База даних НАУ-ЕКСПЕРТ.

3.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. // База даних НАУ-ЕКСПЕРТ.

Використана література

4.Колесников Е. В. Источники российского конституционного права. Саратов, 1998. С. 179-190.

5.Комаров С.А. Общая теория государства и права.  М., 1997. – с. 141-145

6.Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. М., 1982. с. 15

7.Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. М., 1986. С. 86.

8.Нерсесянц B.C. Право и закон. М., 1983. С. 5.

9.Общая теория и права. / Под ред. А.С. Пиголкина.  М., 1995. – с. 177-185

10.Плахов В.Д. Социальные нормы. Философские основания общей теории. М., 1985. с. 232-248.

11.Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под общ. ред. члена-корр. РАН, доктора юрид. наук, профф. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, М., 1999. - с. 265-269.

12.Российская газета. 1998. 29 дек. C. 3-4.