Законодавче визначення видів та форм страхування в Україні

6) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

7) державне особисте страхування службових осіб державно-контрольної служби України;

8) державне особисте страхування службових осіб ;

9) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

10) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

11) державне страхування спортсменів вищих категорій;

12) державне страхування посадових осіб інспекцій

державного архітектурно-будівельного контролю;

13) державне страхування працівників державної лісової охорони;

14) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

15) страхування життя і здоров'я суддів;

16) державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;

17) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

18) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;

19) страхування працівників замовника авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за заявкою замовника без придбання квитків;

20) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;

21) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт;

22) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

23) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

24) страхування авіаційних суден;

25) обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах;

26) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Дія Закону України «Про страхування» не поширюється на державне соціальне страхування, яке теж є обов'язковим.

Юридичним фактом, з яким пов'язане виникнення зобов'язання з обов'язкового майнового страхування, є факт наявності у громадянина, організації на правах власності, повного господарського відання чи оперативного управління майна, яке відповідно до законодавства підлягає обов'язковому страхуванню. Таким фактом є прийняття на баланс будівель або споруд, вивезення продукції з поля, її скиртування, оприбуткування за первинними документами тощо. Майно вважається застрахованим незалежно від волі страхувальника і від сплати ним страхових платежів. Підставами для виникнення зобов'язання з обов'язкового страхування пасажира є укладення ним договору перевезення та оголошення посадки на відповідний транспортний засіб.