Законодавче визначення видів та форм страхування в Україні

Інструкція про порядок видачі суб”єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням затверджені наказом Ліцензійної палати при Міністрерстві економіки України і Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 15/07/96 р.№ ЛП-18/78.

У Законі України “Про страхування” страхування визначене як вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються сплатою ними страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

2. ФОРМИ ТА ВИДИ СТРАХУВАННЯ

Страхові правовідносини між страховиком і страхувальником можуть бути позадоговірними, тобто обов”язковими для сторін в силу закону, і договірними, що виникають після волевиявлення суб”єктів щодо укладання договору страхуванняю А тому, в практиці розрізняють дві основні форми страхування : обов”язкову та добровільну .

2.1. Обов”язкове страхування

Під обов”язковим страхуванням розуміється обов”язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку або надання грошової допомоги зачіпає інтереси не лише конкретного страхувальника, але й державні інтереси.

Суспільство, в особі держави, встановлює обов”язкове страхування, тобто обов”язковість внесення відповідним колом страховиків фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріальної шкоди чи надання грошової допомоги стосується інтеоресів не лише конкретної особи, що постраждала, але й суспільних інтересів. Інакше кажучи, обов”язкова форма страхування поширюється на пріоритетні об”єкти страхового захисту. Тому соціальне страхування, страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування будівель і деяких тварин у громадян, страхування пасажирів та страхування окремих категорій службовців в Україні є обов”язковим.В обов”язковому страхуванні страхові відносини між страховиком і страхувальником виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню, перелік страхових подій та винятки з них, максимальні страхові тарифи та мінімальні страхові суми, рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про страхування» форми типового договору, порядок проведення обов'язкового страхування та особливі умови ліцензування обов'язкової форми страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, на відміну від добровільного, під час укладання договорів обов'язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практично не лишається «свободи маневру, вільного вибору», адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами.

Принцип обов'язковості однаково поширюється як на страхувальника, так і на страховика. Страхувальник має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт і вносити визначені страхові платежі, а страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об'єкти, не маючи права відмовити в цьому.

До обов'язкового страхування відносяться наступні його види:

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; страхування членів екіпажу й авіаційного персоналу; страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків; страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування авіаційних суден і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах.

Для обов'язкової форми страхування властиве суцільне охоплення об'єктів, які законодавством України віднесено до неї. Принципом обов'язкової форми страхування є поширюваність її на об'єкти, вказані в законі, без будь-яких дій страхувальника. В його обов'язки не входить повідомляти страховому органу про появу в господарстві нового об'єкта. Під час чергової реєстрації цей об'єкт буде враховано, а страхувальника ознайомлено з величиною страхових внесків і строками їх сплати. Обов'язкове страхування передбачає відповідальність страхувальника за вчасність внесення в повному обсязі страхових платежів. У разі порушення останнім цих вимог, страхові платежі стягаються за рішенням суду, а також нараховується пеня .