Страхування підприємницької діяльності

Разом з тим, страхуванню непрямих збитків властиві й деякі особливості. Слід нагадати, що страхування від простоїв у виробництві розраховане на відшкодування збитків, що розраховуються на основі середнього рівня прибутку. Однак, застосування нової техніки й технології за деяким виключенням (екологічний результат, со¬ціальні ефекти) сприяє збільшенню норми прибутку для страхувальника. Тому його втрати внаслідок невиявлених дефектів технічних засобів чи технології можуть бути значними. Зниження ефективності їх потенціалу можуть перевищувати звичайні збитки, викликані зу¬пинкою виробничого процесу. Враховуючи це, страху¬вання непрямих збитків від пошкодження чи загибелі нової техніки та технологічного устаткування правомірно проводити, беручи до уваги необхідність відшкодування підвищених результатів від їх застосування.

3. Особливості страхування комерційних та фінансових операцій

Страхування комерційної діяльності — одне з най¬більш складних як на стадії укладання договору, так і на протязі всього періоду його дії. Справа в тому, що відповідальність страховика по забезпеченню захисту комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страху¬вальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та по¬гіршення інших умов для здійснення комерційних операцій.Обсяг страхової суми як межа відповідальності по договорах такого характеру (як і по інших видах страху¬вання) встановлюється по заяві страхувальника, але, звичайно, за погодженням зі страховою організацією. При цьому можливі два підходи до визначення величини страхової суми. Згідно першого, її величина встанов¬люється, не виходячи за межі капітальних вкладень стра¬хувальника в комерційні чи фінансові операції, які він бажає застрахувати. Змістом другого підходу є включення в страхову суму не лише капітальних затрат, а також і певного прибутку (в межах нормативної величини), який очікується від вкладених коштів.

Страхування комерційних та фінансових операцій полягає в тому, щоб відшкодувати можливі втрати у випадку, коли через певний період застраховані угоди не дадуть очікуваної віддачі. Страхове відшкодування в та¬кому разі встановлюється в обсязі різниці між страховою сумою та одержаним прибутком від застрахованої ко¬мерційної діяльності.

Таким чином, при першому підході в обсяг відшко¬дування включаються затрати страхувальника. Йдеться, фактично, про страхування інвестицій. Застосування другого підходу дозволяє відшкодувати затрати й ве¬личину нормативного прибутку, а тому такс страхування можна назвати страхуванням доходу.

Враховуючи, що змістом страхування е захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, строк дії дого¬вору страхування визначається періодом окупності капітальних вкладень. Очевидно, що конкретні строки окупності дуже розрізняються по видах діяльності (на¬прямах вкладень) навіть в одній галузі. Це залежить від часу функціонування підприємства, рівня його технічної озброєності, якості організації та управління, ступеня включення в інфраструктуру, тощо. Тому строки дії та умови договорів переважно носять індивідуальний харак¬тер, хоча й можлива їх певна уніфікація. Зазначимо, що при визначенні строку дії договору страхування комерційних та фінансових операцій інтереси партнерів проявляються по-іншому, ніж в будь-якому виді страху¬вання майна.

Так, страхувальник зацікавлений в якнайшвидшому окуплені затрат на підприємницьку діяльність, а тому об'єктивно прагне скоротити строк дії договору Разом з тим, при цьому підвищується ризик для страхової організації, який пов'язаний з можливою неоправданою виплатою відшкодування.

Даний вид страхування має ту особливість, що виплата відшкодування переважно відбувається після закінчення строку дії договору, коли будуть підведені підсумки реалізації застрахованих комерційних операцій. Щодо інших видів страхування, то необхідність ви плати страхової суми може виникнути в будь-який момент. Установлення строку можливих виплат у страхуванні комерційних ризиків дозволяє страховику використовувати суми, одержані у вигляді страхових внесків, для інвестиційних проектів, і своєчасно в повному обсязі створювати на визначену дату резерви.

Зміст й орієнтація даного виду страхування викли¬кають деякі обов'язкові вимоги до укладення договорів. Страхувальник повинен мати дозвіл, ліцензію чи патент на ведення комерційної діяльності та інші необхідні документи. В своїй письмовій заяві він повинен інфор¬мувати страхову організацію про передбачувані операції, очікувані витрати та доходи, підписані контракти й інші обставини, які дозволяють страховику оцінити ступінь ризику. Безперечно, що й спеціалісти страхової орга¬нізації повинні збирати й аналізувати інформацію про різні сторони діяльності страхувальника, зокрема, рівень рентабельності, кредиторську й дебіторську заборгова¬ність, тощо.