Розрахунок страхових тарифів

- з обов'язкового особистого страхування — 15 від¬сотків;

- з обов'язкового страхування майна та відповідальності — 20 відсотків.

Для забезпечення вищеназваних вимог необхідна постійна робота по встановленню, уточненню та коригуванню страхових тарифів, що передбачає дотримання деяких умов.

Однією з них є підтримання еквівалентності в інте¬ресах страхових партнерів, що означає слідуюче. Нетто-ставки повинні якомога повно відповідати ймовірності збитку, бо лише в такому випадку кошти страхового фонду, одержані від страхувальників за тарифний пе¬ріод, будуть достатні для страхового відшкодування. Розмір тарифних ставок визначається, здебільшого, в регіональних межах (в Україні це Полісся, Лісостепова зона, Степова, тощо) в середньому на 5 або 10 років. В регіональних же межах повинна відбуватись поверненість виплачених платежів у вигляді страхового відшко¬дування. Дотримування умови еквівалентності інтересів страхових партнерів відповідає перерозподільчій природі страхування, зміст якої в замкнутій розкладці збитку одного застрахованого на інших.

Важливо забезпечити доступність розмірів страхових тарифів для якомога ширшої сукупності страхуваль¬ників. Якщо застосовувати надмірно високі тарифні ставки, то вони можуть бути не під силу багатьом суб'єктам внаслідок їх слабкого фінансового стану. Разом з тим, доступність тарифних ставок визначається, насамперед, числом страхувальників, а також кількістю застрахованих об'єктів.Однією з умов визначення розміру страхових тарифів є їх стабільність на протязі тривалого часу. Саме незмін¬ність тарифних ставок впродовж багатьох років (зви¬чайно, тут йдеться не про теперішню інфляцію в Україні) посилює у страхувальників впевненість у фінансовій стійкості страхової організації. Зрозуміло, що при зміні конкретних обставин проведення страхової операції та¬рифи не можуть залишатись стабільними.

Розширення обсягу страхової відповідальності, якщо цьому дозволяють діючі тарифні ставки, є також однією з умов встановлення певної величини тарифів. Дотри¬мання її є пріоритетним напрямком в діяльності стра¬ховика, виходячи з того, що чим значніший обсяг страхової відповідальності, тим повніше задовольняють¬ся інтереси страхувальників.

Визначення величини тарифної ставки має величез¬не значення для забезпечення рентабельності страхових операцій і діяльності страховика в цілому. Адже остан¬ній здійснює виплати по страховому відшкодуванню та інші витрати, формує прибуток лише за рахунок стра¬хових платежів. Враховуючи це, величина страхових тарифів повинна бути достатньою для покриття всіх витрат страховика і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Разом з тим у випадку, коли фактичний обсяг страхового відшкодування буде нижчим застосову¬ваної нетто-ставки, одержана економія може бути част¬ково направлена для поповнення резервного й запасного фондів страхової організації, а також для зростання прибутку.

2. Обчислення обсягу нетто й брутто тарифної ставки

Раніше зазначалося, що при страхуванні відбувається замкнута розкладка збитку між страхувальниками. Тому при встановленні величини нетто-ставки можна вико¬ристати рівність:

СП=СВ,

в якій СП — страхові платежі, що відповідають нетто¬-ставкам; СВ — обсяг страхового відшкодування.

Розрахувавши праву частину рівності, одержимо пошуковувану величину страхових платежів.

Щоб визначити ймовірність втрати, без чого неможливо розрахувати величину нетто-ставки, необхідно зробити деяке припущення. Нехай умовно вважається, що від кожно¬го страхового випадку, який фактично відбувся, знищується один застрахований об'єкт. Тоді ймовірність матеріальних збитків від цього залежить, насамперед., від ймовірності надходження страхових випадків. Якщо визначити при¬близно їх кількість за тарифний період, то можна обрахувати і ступінь вірогідності настання цих випадків Ця величина виражає собою відношення кількості страхових випадків до числа застрахованих об'єктів. Застосуємо грошовий вираз цього відношення, при якому чисельник буде дорівнювати Сум страхового відшкодування f (в страховій статистиці Прийняті позначення латинськими літерами), а знамен¬ник — максимально можливому страховому відшкоду¬ванню, що дорівнює загальній страховій сумі всіх застрахованих об'єктів (b). Таке співвідношення у формі (f:b) визначає рівень збитковості страхової суми. Врахову¬ючи, що чисельник цього показника менший виразу зна¬менника, його значення менше одиниці.