Операції перестрахування
Згідно договору пропорційного перестрахування передбачається, що частка перестраховика в кожному переданому йому для покриття ризику визначається паї попередньо обумовленому співвідношенню власної участі цедента. Участь перестраховика в платежах і відшкодуванні збитку здійснюється в такому ж спів¬відношенні, як і його участь в покритті ризику.
Існують такі форми пропорційного перестрахування:
квотний договір, ексцедентний, квотно-ексцедентний або змішаний.
За умовами договору квотного перестрахування цедент бере зобов'язання передати перестраховику частку у всіх ризиках даного виду, а той зобов'язується прий¬няти ці частки. Звичайно частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми, але можливе і. обумовлення її конкретною величиною (квотою). Крім того, в договорах цього типу для різних класів ризику за. бажанням перестраховика встановлюються верхні межі (ліміти) відповідальності перестраховика.
Договори квотного перестрахування прості у вико¬нанні, особливо для цедента. Цедент передає перестраховику частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагоро¬ду (провізію) за передачу ризику, що було попередньо обумовлено при укладанні договору перестрахування.
Відповідним чином відбувається й регулювання збитків. У відповідності з одержаною часткою участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахо¬ваним. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента по розрахунках із страхувальником.
Зазначимо, однак, що квотне перестрахування, змен¬шуючи ризик цедента по всіх договорах, які передані в перестрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.Пояснимо це на спрощеному прикладі. Нехай порт¬фель страховика складається з трьох однорідних груп страхових ризиків, що мають відповідно оцінку 400, 625, 800 тисяч грошових одиниць. Будемо вважати далі, що страховик визначив, спираючись на актуарні розрахун¬ки. максимальний рівень власної участі (власного утримання) в покритті ризиків 500 тисяч грошових оди¬ниць. Квота 20% від суми страхового портфеля передана в перестрахування. Тому по приведених групах ризику перестраховик одержав 80, 125, 160 тисяч грошових оди¬ниць. Власна ж участь цедента в покритті ризику складе: по першій групі — 320 (400 тисяч - 80 тисяч); по другій групі — 500 (625 тисяч — 125 тисяч); по третій групі — 640 тисяч грошових одиниць (800 тисяч - 160 тисяч).
Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, Що в першій групі ризик виявився надмірно перестрахо¬ваним , тому що первісна страхова сума в цій групі — 400 тисяч грошових одиниць була нижче встановленого для даного портфеля ліміта власної участі цедента (500 тисяч грошових одиниць). Разом з тим, страхова сума по третій групі ризику навіть після укладання договору квотного перестрахування перевищує ліміт власної участі цедента. Лише у другій групі ризику квотне перестрахування при нормі 20% зумовило зниження страхової суми до 500 тисяч грошових одиниць, тобто до прийнятого нор¬мативу.
Договір ексцедентного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Ук¬ладаючи його, партнери визначають розмір максималь¬ної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. Для цього аналізують статистичні дані й прово¬дять актуарні розрахунки. Максимум власної участі стра¬ховика називається ексцедентом.
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику пе¬редається в перестрахування одному або декільком пере¬страховикам. Таке перевищення страхових сум ризику, переданих в перестрахування, називається надбанням ексцедента.
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень в кожній групі ризиків, які пере-страховик зобов'язаний прийняти в покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента.
При укладанні договору ексцедентного перестра¬хування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля числу часток власної участі страховика. І на¬впаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестраховки буде тим більший, чим вища страхова сума для даного ризику. Наприклад, якщо влас¬на участь страховика була визначена в сумі 500 тисяч грошових одиниць, то в ризиках, що складають страхову суму 1 мільйон грошових одиниць, частка участі перестраховика і цедента рівні 500 тисяч грошовій одиниць. Відсоток перестрахування ~ це відношення частки участі перестраховика до страхової суми даного ризшу. В дано¬му прикладі відсоток ризику складає 50%'. Якшо ризик застрахований на 2 мільйони грошових одиниць, частка цедента — 500 тисяч грошових одиниць, частка перест¬раховика — 1500 тисяч грошових одиниць, то відсоток перестрахування складе 75%. Відсоток перестрахування є основою для взаєморозрахунків між цедентом й перест¬раховиком як по перестраховочних платежах, так і по виплаті страхового відшкодування.