Виконання зобов'язань страховика в майновому страхуванні

ПЛАН

1. Оцінка збитку після настання страхового випадку.

2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.

3. Страхове забезпечення матеріальних об'єктів в особистій власності громадян.

1. Оцінка збитку після настання страхового випадку

В діяльності страхових організацій визначення роз¬мірів збитку, спричиненого настанням стихійного лиха, пожеж, аварій, нещасних випадків і відшкодування його потерпілим є найбільш складною та відповідальною ро¬ботою. Це особливо стосується майнового страхування.

В залежності від різних чинників (специфіки об'єкта страхування, характеру стихійного лиха чи нещасного випадку), а також від того, хто є страхувальником — державне підприємство, недержавне підприємство різних форм господарювання (колгосп, кооператив, акціонерне товариство, тощо), або громадянин, застосо¬вується відповідна методика розрахунку збитку. Однак, в будь-якому випадку цю роботу необхідно провести в певній послідовності. Спочатку встановлюється факт пошкодження чи загибелі застрахованого майна, потім визначаються причини, що зумовили збиток. Далі вирішується, яким випадком (страховим або нестраховим) він був зумовлений, виявляються потерпілі об'єкти та їх власники. Після цих заходів обчислюється розмір збитку і страхового відшкодування.

В збиток страхувальника включається вартість заст¬рахованого майна по страховій оцінці, вартість пошкод¬жених активів із врахуванням їх знецінення, витрати на проведення робіт по рятуванню майна і приведення його в належний стан. Вартість пошкоджених та непошкоджених залишків майна, які ще придатні для використан¬ня, виключається з обсягу збитку.

Страхова оцінка пошкодженого або знищеного майна, а також витрати по його рятуванню, залежать від умов страхування та норми страхового відшкодування.

Страхувальник зобов'язаний не пізніше доби, а кол¬госпи й радгоспи на протязі трьох діб, повідомити стра¬хову організацію про кожний страховий випадок, що зумовив загибель або пошкодження застрахованого майна. На основі одержаного повідомлення страховик складає страховий акт, в якому встановлюється факт, причини і наслідки настання страхового випадку, визна¬чаються розміри збитку та страхового відшкодування.

Про кожний страховий випадок, який зумовив матеріальні збитки, за встановленою формою скла¬дається один страховий акт, незалежно від числа страху¬вальників, інтереси яких він порушив. У формулюванні окремих положень страхового акту беруть участь всі зацікавлені особи — спеціалісти страхової організації, представники місцевих органів влади, власники застрахованого майна. В разі необхідності можливе залучення деяких фахівців, що знаходяться на державній службі (пожежні інспектори, інженери, зооветспеціалісти, тощо).

Одночасно із страховим актом про загибель чи пош¬кодження будівель, споруд та іншого майна, що знахо¬дяться у власності державних та недержавних підприємств і організацій, а також будівель, домашнього майна, тварин і засобів транспорту, власниками яких є громадяни, повинні бути подані документи про підтвердження і обставини настання страхового випадку, одержані в органах пожежного нагляду, державної автомобільної інспекції (ДАІ), судово-слідчих органах, організаціях гідрометеослужби та інших установах.

Інформація, що подається в страховому акті, сто¬сується встановлення характеристики стихійного лиха або іншого страхового випадку, причини його виникнен¬ня. Зазначаються далі про повністю знищені чи пошкод¬жені матеріальні активи, характер робіт по їх рятуванню та приведенню в нормальний стан, наявність придатних для подальшого використання залишків. На основі цієї інформації складається кошторис на відновлення, ремонт пошкодженого майна та обчислюється збиток. У разі часткового пошкодження зазначаються елементи конструкції будівлі, які зазнали впливу страхового випадку, та ступінь їх придатності для подальшого використання.

При складанні страхового акту може виникнути необхідність в аналізі плану-ескіза пошкоджених буді¬вель з зазначенням, яке майно в них знаходилось.