Особливості страхування сільськогосподарських підприємств
Страхові платежі обчислюються згідно з тарифними ставками і вносяться переважно одноразово (тарифні ставки уточнюються не рідше одного разу на три роки і встановлюються на основі рівня виплат, який склався у минулі 3-5 років за окремими культурами або групами культур).
Для страхувальників можливі пільги: при щорічному безперервному укладенні договорів страхування (за умови неотримання страхового відшкодування) надаються знижки з платежу, починаючи з другого року в розмірі до 10%.
Збиток при страхуванні врожаю визначається як різниця між розміром середньої за 5 попередніх років врожайності і врожайністю поточного року в розрахунку на всю площу культури в господарстві. У разі підсіву чи пересіву сільськогосподарських культур враховується середня вартість витрат на пересів чи підсів і середня вартість врожаю заново посіяних чи підсіяних культур. Ушкодження посівів сільськогосподарських культур та ймовірний збиток, що виник внаслідок страхових подій, може бути остаточно встановлений тільки після збирання й оприходування врожаю.
Сільські товаровиробники повинні повідомляти страхову організацію про загибель або ушкодження посівів протягом 3 діб.
Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі Акту про страховий випадок.
Страхове відшкодування не виплачується, якщо:
- врожай загинув внаслідок навмисних дій страхувальника;
- збитки є результатом безгосподарності.Страхова організація має право висувати регресний позов до осіб, які винні у загибелі або пошкодженні застрахованих сільськогосподарських культур і багатолітніх насаджень.
У рослинництві значно сильніше, ніж в інших галузях сільськогосподарського виробництва, діють несприятливі природнокліматичні умови, які можна розділити на дві групи. Першу складають постійно діючі, тобто звичайні для певної місцевості чинники: низька якість ґрунтів, короткий вегетаційний період, тощо. До другої групи відносяться незвичайні, випадкові відхилення від нор¬мальних умов розвитку сільськогосподарських культур: градобій, посуха, ранні заморозки. Нейтралізація втрат від впливу на урожай другої групи чинників досягається за допомогою створення страхових фондів.
Основною умовою страхування урожаю е його тісний зв'язок з результатами діяльності господарства. Розмір страхового забезпечення залежить від величини врожай¬ності.
Іншою умовою виступає універсальність страхуван¬ня — включення практично всіх стихійних лих, що зу¬мовлює рівну захищеність сільськогосподарських підприємств незалежно від того. В якій природнокліматичній зоні вони знаходяться.
Наступна принципова умова полягає в тому, що виз¬начення збитку відбувається в цілому по господарству, а не по окремих бригадах (відділках). Це дозволяє не допускати розпилення коштів страхового фонду при не¬значних втратах, і разом з тим дозволяє відшкодовувати крупні збитки.
При страхуванні врожаю досить складною є пробле¬ма визначення збитку господарства при настанні кожного страхового випадку. З цією мстою порівнюються фактичний врожай поточного року з середнім врожа¬єм, який страхувальник одержав за попередні 5 років. В деяких випадках (розорювання нових земельних площ, застосування вперше зрошення) можливий розрахунок збитку на основі прогнозованого врожаю, який господарство могло б одержати при відсутності страхового випадку.
Страхувальниками сільськогосподарських культур можуть виступати всі юридичні й фізичні особи, що" використовують земельні угіддя. Об'єктами страхування:
в рослинництві є зернові (озимі та ярові), зернобобові. технічні, овочеві, баштанні, кормові культури, врожай садів, ягідників, виноградників. Страхуватись можуть також питомники, теплиці, тощо.