Довгострокове накопичувальне страхування і його роль у житті цивілізованої людини

Існує загальне і накопичувальне страхування.

Договори з загальних видів страхування, як правило, укладаються на один рік, страхові внески сплачуються одноразово і становлять невеликий відсоток від страхової суми. Страхові платежі не нагромаджуються, не розглядаються страхувальниками (громадянами) як інвестовані кошти і не повертаються їм після закінчення дії договору страхування.

Договори загального страхування призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.

За договорами страхування життя страхові внески, зазвичай, сплачуються в розстрочку протягом усього терміну дії договору. Відбувається накопичення коштів, які зберігаються і перебувають в управлінні у страховій компанії на період дії договору.

За будь-яких обставин внесені кошти повертаються застрахованій особі або її спадкоємцю з певними відсотками.

Це означає, що внески за договорами страхування життя мають для застрахованої особи яскраво виражений характер інвестицій.

Накопичувальне страхування - вид довгострокового страхування життя, по якому страхова сума виплачується страхувальникові при досягненні ним до зазначеного віку або у випадку смерті застрахованого його спадкоємцям. Такі поліси гарантують виплату страхового забезпечення (або самому застрахованому, або його спадкоємцям), тому вони часто відіграють подвійну роль: як страхового полісу, так і інвестиції.

Згідно з концепцією, визначеною Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» (набрали чинності з 01.01.2004 року), нова пенсійна система в Україні вибудувана у трьох рівнях.

Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України – аналог пенсійної системи, яка існувала до пенсійної реформи.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, суть якої полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Передбачено інвестування цих коштів в економіку з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляції. Такі кошти будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або в інших випадках, передбачених законодавством України). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.

Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Особисте накопичувальне страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів для здійснення соціальних (в тому числі і пенсійних) програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми цим методом. Сформовані ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на пенсійне забезпечення та інші соціальні заходи.

При особистому накопичувальному страхуванні (страхуванні життя і пенсійному страхуванні) створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом інвестицій в економіку. Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності, дістають змогу знижувати величину страхових внесків, збільшувати власний капітал і відрахування до бюджету, стимулювати працю персоналу, збільшувати розмір дивідендів.

Так, у Франції на початок 90 – х років близько 150 компаній, які займалися пенсійним страхуванням і страхуванням життя (25% від загальної кількості страхових компаній), залучили 1050 млрд. FRF, або майже 5% від ВВП.