Особливості проведення санації страхових компаній

До компетенції останнього серед іншого ставиться ухвалення рішення про введення фінансового оздоровлення або зовнішнього керування й про звернення до арбітражного суду з відповідним клопотанням, а також ухвалення рішення про звернення до арбітражного суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва. Нам представляється, що стосовно до страхових організацій не слід приймати рішення про введення фінансового оздоровлення або зовнішнього керування, тому що їхня платоспроможність невідновна в ході цих процедур.Справа в тому, що страхова діяльність, як і банківська, будується на довірі страхувальників, заснована на їхніх грошах (сума притягнутих коштів у страхових організаціях, як правило, у багато разів перевищує величину власних ресурсів). Порушення проти страховика справи про банкрутство приводить до втрати довіри, різкому скороченню надходжень коштів по раніше укладених договорах страхування. Розраховувати на фінансову допомогу з боку засновників не доводиться, тому що, якби в них була така можливість, вони б зробили це раніше, не доводячи справу до судового розгляду. Крім того, заходу щодо відновлення платоспроможності вже проводилися самою страховою організацією, але не дали бажаного результату. Очікувати, що через деякий час аналогічні багато в чому дії в ході процедур фінансового оздоровлення й зовнішнього керування дадуть інший результат не доводиться. Тому рішення перших зборів кредиторів може бути одне: про звернення до арбітражного суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.

Прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом спричиняє відкриття конкурсного виробництва. Воно вводиться строком на один рік і може продовжуватися не більше ніж на шість місяців. У ході конкурсного виробництва формується конкурсна маса, що служить джерелом задоволення вимог кредиторів.

2. Порядок визначення розміру вимог кредиторів і особливості задоволення цих вимог у випадку банкрутства страхової організації

Розглянемо порядок визначення розміру вимог кредиторів і черговість задоволення цих вимог у випадку банкрутства страхової організації.

Поряд з визначенням величини вимог кредиторів дуже важливим є встановлення черговості задоволення цих вимог. Відповідно до діючого закону в першу чергу провадяться розрахунки по вимогах громадян, перед якими боржник відповідає за заподіяння шкоди життя або здоров'ю, у другу - по виплаті вихідних допомога й оплаті праці працівників і по виплаті винагород по авторських договорах, у третю чергу провадяться розрахунки з іншими кредиторами, у тому числі зі страхувальниками, застрахованими й вигодонабувачами.

Вимоги кредиторів третьої черги також задовольняються у встановленій послідовності: спочатку - вимоги застрахованих, вигодонабувачів по договорах обов'язкового особистого страхування; потім - вимоги вигодонабувачів, страхувальників по інших договорах обов'язкового страхування; далі - вимоги застрахованих, вигодонабувачів, страхувальників по договорах особистого страхування, у тому числі вимоги по припиненим у зв'язку з визнанням страхової організації банкрутом договорам страхування, і наприкінці - вимоги інших кредиторів.

Як було вже сказано, процедура банкрутства досить тривала, а вимоги страхувальників, застрахованих і вигодонабувачів по її підсумках можуть бути задоволені лише частково. Довге очікування коштів і неповне їхнє одержання можуть знизити й без того невисока довіра до страхових організацій. Тому важливо, щоб при неплатоспроможності якої-небудь страхової компанії виплати за страхові випадки, що наступили, були зроблені якнайшвидше за рахунок інших джерел. Такими джерелами могли б стати централізовані страхові резерви, формовані по окремим соціально значимим видам страхування, що передбачено, наприклад, Законом України “Про обов'язкове страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів” від 25 квітня 2002

Відносини страхової компанії і страхувальника чітко визначено Законом «Про страхування». Крім того, конфлікти регулюються Законом «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом». Згідно до яких, заходами щодо відновлення платоспроможності вважаються заходи, що передбачають втручання адміністративних чи судових органів держави у будь-якій формі, спрямоване на збереження чи відновлення фінансового стану страхової компанії та зачіпають права сторін, що існували до вжиття таких заходів, в тому числі (але не обмежуючись ними) такі, що можуть призвести до призупинення виплат, призупинення примусових заходів чи зменшення вимог.

Згідно до закону України «Про страхування» Уповноважений орган має право призначити проведення примусової санації страховика у разі:

• невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох місяців ;