Особливості проведення санації страхових компаній

ПЛАН

Вступ

1. Поняття банкрутства в страховій сфері

2. Порядок визначення розміру вимог кредиторів і особливості задоволення цих вимог у випадку банкрутства страхової організації

3. Особливості банкрутства страховиків

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Останнім часом український страховий ринок динамічно розвивається: збільшується збір страхової премії, показник її відносини до внутрішнього валового продукту також зростає. Разом з тим діяльність страховиків здійснюється в умовах, що роблять негативний вплив на їхню фінансову стабільність (помітна інфляція, обмежений попит на страхові послуги, наявність підвищених ризиків, пов'язаних з інвестуванням коштів). Деякі зі страхових організацій попадають у кризові ситуації, а окремі балансують на грані банкрутства.

Банкрутство будь-якої страхової компанії означає неможливість здійснення своєчасних виплат по договорах страхування, криза довіри до страхової галузі в цілому. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 зі змінами та доповненнями, недостатньо повно прописані особливості банкрутства страховиків(усього одна стаття). Для порівняння, банкрутство кредитних організацій регулюється 24-ма статтями названого загального закону.

Таким чином, у діючому сьогодні Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" деякі, досить важливі питання, пов'язані з банкрутством страхових організацій, не знайшли відображення, інші ж не повною мірою враховують специфіку окремих видів страхової діяльності. Тому необхідно більше детальну розробку механізму банкрутства страхових організацій. На наш погляд, цей механізм повинен ураховувати наступні обставини.

1. Поняття банкрутства в страховій сфері

Справа про банкрутство варто збуджувати не тільки при наявності умов, передбачених чинним законом, але, з огляду на специфіку діяльності страхових організацій, і після відкликання в страховика-боржника ліцензії. Тому при надходженні заяви в арбітражний суд суддя повинен звернутися в орган страхового нагляду із пропозицією представити у встановлений строк висновок про доцільність відкликання ліцензії або копію наказу про відкликання ліцензії. Якщо наглядовий орган вважає недоцільним відкликання ліцензії (наприклад, у випадку введення в страховій організації зовнішньої адміністрації, що проводить заходи щодо оздоровлення фінансового становища боржника), то заява про визнання страхової організації банкрутом повертається заявникові. Подання ж копії зазначеного наказу в арбітражний суд і повинне бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Про прийняття заяви арбітражний суд виносить визначення, у якому, серед іншого, указується й дата розгляду обґрунтованості вимог заявника до боржника. За результатами цього розгляду арбітражний суд може винести визначення про визнання вимог заявника обґрунтованими й введенні спостереження. У зазначеному визначенні також повинна втримуватися інформація про затвердження тимчасового керуючого й розмірі його винагороди.

Процедура спостереження стосовно до страхової організації повинна проводитися відповідно до діючого законодавства, за деяким виключенням. У період спостереження вирішуються три основні завдання: аналіз фінансового стану боржника з метою визначення можливості або неможливості відновлення його платоспроможності й обґрунтування доцільності введення наступних процедур банкрутства; збереження майна боржника й підготовка до скликання перших зборів кредиторів.