Страховий ринок України

Так, в Італії та Франції страхові поліси розпо¬всюджують на 50% банки. У Великій Британії 50% контрактів із клієнтами укладається через телефонну мережу, в Німеччині 80% контрактів укладають служ¬бовці філіалів та представництв, 13% — маклери та посередники, а безпосередньо страховики — тільки 2%.

Власна внутрішня структура страховика;

представництва — підрозділи страхової ком¬панії, які не мають статусу самостійної юридичної особи і займаються, як правило, збиранням інфор¬мації, рекламою, репрезентаціями, пошуком клієнтів, але не здійснюють комерційної діяльності;

агентства — підрозділи, які мають право викону¬вати всі функції представництва, а також здійснюва¬ти операції з укладання та обслуговування договорів;

філіали (відділення) страхової компанії — підроз¬діли, які теж не мають права юридичної особи і здійснюють свою діяльність, керуючись законодав¬ством, нормативними актами, статутом та рішення¬ми загальних зборів акціонерів, ради директорів та президента компанії. Результати роботи філіалу (від¬ділення) відображаються у послідовному балансі страхової компанії. Управління системою страху¬вання здійснюється страховиком.

Усі елементи внутрішньої структури страхового

ринку взаємоповязані. Вплив на один із них спричиняє дію в інших. Тому управлінському складу стра¬хової компанії важливо враховувати взаємодію цих елементів і узгоджувати їх із зовнішнім середо¬вищем.

Зовнішнє середовище страхового ринку — це сис¬тема факторів, що взаємодіють, які оточують вну¬трішню систему ринку і впливають на неї.

Зовнішнє середовище страхового ринку скла¬дається з елементів, якими страховик може управ¬ляти, та з тих, на які він впливати не може, але пови¬нен враховувати їх у своїй діяльності.

До складових, на які страховик може впливати, належать:

—ринковий попит;

—конкуренція;

—ноу-хау страхових послуг тощо;

—інфраструктура страхового ринку (правове і нормативне забезпечення, інформаційна та аудитор¬ська мережа, наукове обслуговування, кадри, систе¬

ма організації професійної освіти, наукове обслуго¬вування, професійна етика і мова).

До складових, на які страховик впливати не може, входять:

—чисельність населення, його вікова та статева структури;

—сезонні міграції;

—купівельна спроможність населення і т. ін.

Отже, страховий ринок — це відкрита система, здатна до розширення та звуження, залежна як від загальної економічної ситуації в країні, так і від активності страховика.