Страховий ринок України

В Україні часом створення страхового ринку вва¬жають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виник¬ли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяль¬ність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Стра¬хова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".

Закон України "'Про страхування" (1996 р.) за¬хищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутно¬му фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.

Фактично на ринку України діють два види стра¬хових компаній:

а) кептивні — створені міністерствами, відомства¬ми, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств;

б) створені на приватному капіталі, що функціо¬нують на конкурентній основі.

За масштабами своєї роботи, обсягом відповідаль¬ності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.

З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної ([юрми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкрито¬го типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив фонд державного майна.

В Україні Комітетом з страхового нагляду було зареєстровано близько 800 страховиків, але за пе¬ріод з 1994 по 1996 р. відкликано ліцензії у 280 із них. Найгрубіші порушення страхового законодав¬ства виявлено в компаніях: "Укар" (Харків), "Альбі-на" (Львів), "Аспек" (Чернігів), "Херсон-Аско" (Хер¬сон), "Укрін і К°" (Київ).

Головна причина — нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником. Важливим кроком для звільнення страхового ринку від фірм, які дискре¬дитують страхову діяльність, стало підняття суми статутного фонду до рівня 100 тис. ЕКЮ та зобов'я¬зання внести 60% його грошима. Такі умови далеко не всім страховикам були під силу. У зв'язку з цим виникає проблема захисту інтересів страхувальників, котрі довірили захист своїх інтересів страховим ком¬паніям, яким держава надала право здійснювати цей захист, а потім справедливо позбавила їх цього пра¬ва. Механізм захисту інтересів страхувальників, відповідальність за який (захист) покладено на Ко¬мітет у справах нагляду за страховою діяльністю, може включати:

— створення товариств взаємного страхування;

— примусове приєднання страхових компаній з тяжким фінансовим станом до стійких конкуренто¬спроможних компаній з передбаченням відповідаль¬ності за їхніми зобов'язаннями;

— поручительство держави (з відпрацюванням

певних механізмів) тощо.

У зв'язку з необхідністю дотримання вимог Зако¬ну України "Про страхування" (1996 р.) на кінець 1997 р. на страховому ринку нашої країни залиши¬лись 240 страхових компаній.

В останні роки відбувається динамічний розви¬ток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону Украї¬ни "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.