Страховий ринок України

У середньому в Україні сплачений статутний фонд страхової компанії становить близько 2,3 млн грн, а власний капітал — 4,3 млн грн. Ці дані свідчать про низький рівень платоспроможності самих страховиків, що знижує довіру до них потенційних страхувальників.

Із сказаного вище можна зробити такі висновки:

1. Розвиток страхового ринку України є нагаль¬ною потребою, зумовленою зростанням рівня неви¬значеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів.

2. Можливості стрімкого розвитку ринку страхо¬вих послуг в Україні обмежені такими чинниками:

— низький ріве'нь доходів у суспільстві;

__недовіра до страховика, яка посилюється низь¬ким рівнем платоспроможності страхових компаній;

— недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства;

неузгодженість страхового законодавства з Ци¬вільним кодексом України тощо;

— відсутність державних преференцій на страхо¬вому ринку;

— недостатній розвиток інструментів фондового рин¬ку для ефективного розміщення страхових резервів;

__відсутність надійних механізмів розвитку стра¬хування життя, медичного та пенсійного страхуван¬ня тощо;

—відсутність незалежної системи підготовки ви¬сококваліфікованих фахівців зі страхування і т. ін.

Страховий ринок — частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає стра¬ховий захист, формуються попит і пропозиція на нього. Головною функцією страхового ринку є акумуля¬ція та розподіл страхового фонду з метою страхово¬го захисту суспільства.

Об'єктивна необхідність виникнення та розвит¬ку страхового ринку зумовлюється наявністю суспіль¬ної потреби у страхових послугах та наявністю стра¬ховика, здатного їх задовольнити.

Залежно від критерію, покладеного в основу кла¬сифікації страхового ринку, розрізняють інституціо-нальну, територіальну, галузеву та організаційну

структури.

Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінова¬ної форм власності, на якій створюється страхова організація. Вона може бути представлена акціонерними, корпоративними, взаємними, державними стра¬

ховими компаніями. Закон України "Про господарські товариства" регламентує конкретніше вико¬ристання різноманітних організаційно-правових

форм господарських об'єднань.

У територіальному аспекті виділяють місцевий (регіональний), національний (внутрішній) та світовий (зовнішній) страхові ринки. Місцевий (ре-гіональний) ринок задовольняє страхові інтереси регіону; національний — інтереси, що переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави), світовий — задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господарства.

За галузевою ознакою виділяють ринки особис¬того та майнового страхування. Кожна з названих ланок має свою структуру (сегментацію).