Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку

Наразі страхування розвивається за рахунок фактичної відсутності конкуренції, яке багато в чому пояснюється побоюваннями потенційних конкурентів перед неврегульованістю законодавства і необхідністю дуже великих стартових вкладень при тому, що віддача починається через 5 - 10 років. Україна стоїть на порозі реформування галузей страхування, де не останню роль відіграє страхування життя.

Отже, метою нашого дослідження є оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку.

Досягнення нашої мети здійснюватиметься через виконання наступних завдань:

1.визначення сутності понять страхування та страхового ринку, виду страхової послуги як страхування життя;

2.характеристика законодавчого підґрунтя здійснення „лайфового” страхування;

3.аналіз кон’юнктури на страховому ринку України;

4.виокремлення проблемних питань функціонування страхових компаній на ринку „лайфового” страхування;

5.розробка та методологічний аналіз питань щодо реформування галузі.

Об’єктом нашого дослідження є страховий ринок України.

Предметом - вид страхового продукту – страхування життя.

В даній роботі були використані наступні методи аналізу: монографічний, порівняння, узагальнений та статистичний.

Розділ 1. Організаційно-правові засади страхування життя в Україні:

1.1. Страхування життя як економічна категорія.

Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.Зростання ризику в усіх сферах людського життя та господарської діяльності зумовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподілу збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така: чим більше суб’єктів охоплено страхуванням, тим менше воно коштує окремій особі. Страхування у ринковій економіці ґрунтується на попередньому створенні страхових фондів із страхових внесків та на відшкодуванні збитків потерпілим-учасникам.

Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. І саме ця необхідність викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов’язані з певними ризиками.

Об’єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:

—пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

—пов’язані з відшкодуванням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

—пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, чи шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

На відміну від об’єктів майнового страхування, об’єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки. Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування та страхування життя – довгострокові договори, в т. ч. і пенсійне страхування.