Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку

Реформування галузі страхування життя відповідно до пропонованої концепції матиме за результат цілу низку як соціальних так і економічних наслідків.

Головним результатом реформи буде звичайно стрімкий розвиток страхування життя та, як наслідок, зростання страхових платежів, в першу чергу за рахунок розвитку корпоративного страхування, широке охоплення населення договорами страхування життя з відповідним рівнем соціального захисту. Досвід країн колишнього соцтабору показує, що подібні реформи призводять до вибухоподібного становлення ринку. Так наприклад у Польщі, в результаті проведення подібних реформ в рамках пенсійної реформи, учасниками якої в значній мірі виступали страхові компанії безпосередньо та через засновані ними пенсійні фонди, ринок корпоративного накопичувального страхування та додаткового недержавного пенсійного забезпечення практично за один рік сягнув розмірів, які підтримуються і сьогодні. Провідні компанії – оператори ринку за один рік уклали більше 1,5 млн. договорів кожна, кількість агентів в деяких компаніях у цей період сягала 40 тисяч чоловік, це при тому, що агентська діяльність у Польщі підлягає ліцензуванню.

Страхування життя взагалі, а особливо корпоративне страхування життя є одним з основних інструментів системи соціального захисту та соціального забезпечення населення. Слід зазначити, що в більшості країн світу держава ще сторіччя тому відмовилася від ідеї тотального соціального забезпечення населення за рахунок суттєвого перерозподілу національного продукту через державний бюджет.

Соціальна роль держави в цих країнах обмежувалася гарантуванням певного мінімального життєвого рівня певним верствам населення, які в силу об’єктивних причин не могли самостійно забезпечити своє існування. Хочемо підкреслити, що державою гарантувався певний мінімальний соціальний стандарт. Решту соціального забезпечення держава переклала на плечі самого населення та недержавної соціальної інфраструктури, ключовими складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг „Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!” був одним із атрибутів ринкової економіки та значною мірою визначав соціальну політику держави.

Подібна ситуація відбувається сьогодні і в Україні. Держава поступово відмовляється від непосильних соціальних гарантій та неефективної і економічно обтяжливої системи соціального забезпечення яка дісталася їй у спадок з радянських часів, часто не пропонуючи на заміну адекватних альтернативних інструментів.Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.

Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені на віть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб’єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв’язку з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів. Для того щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87% припадало на страхування життя. В середньому по Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. Разом з тим у світі на протязі останніх років спостерігається чітка тенденція зростання частки страхування життя в структурі всіх страхових платежів. За 10 років, починаючи з 1990 року вона зросла з 52% до 62%. В структурі ВВП частка страхування у середньому складає 6-10%, у Швейцарії – 12%, а в Південній Африці навіть 16%. В таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол. США, а в Швейцарії та Японії – навіть 4000 дол. США. Це лише деякі приклади, характеризують потенціал галузі в розвинутих країнах світу. Серед країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі по страхуванню складають майже 500 дол. США на душу населення, або 5% ВВП. В Польщі цей показник становить 124 дол. США та більше 3% ВВП і навіть в Росії – 42 дол. США на душу населення та 2,5 % ВВП.