Особливості проведення страхової дiяльності в Україні

– облігації – не більше 5 %, з них облігацій одного підприємства – не більше 2 %.

При формуванні та розміщенні технічні резервів страховикам необхідно також дотримуватися таких умов:

– у разі, якщо обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10 % від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпеки розміщення страхових резервів не менше 60 % таких резервів мають бути представлені коштами на розрахунковому рахунку і банківських вкладах (депозитами) у цих же валютах;

– не менше 90 % страхових резервів має бути розміщено на території України, якщо інше не передбачене чинним законодавством і міжнародними угодами, що укладені Україною.Порядок формування резервів зі страхування життя страховиками, що здійснюють цей вид страхування, регламентується Методикою формування резервів із страхування життя, затвердженою наказом Комітету з питань справ нагляду за страховою діяльністю від 23.06.97 р. № 46 (далі – Методика № 46).

Для забезпечення страхових зобов’язань за договорами страхування життя страховики за рахунок страхових платежів і доходів від інвестування засобів сформованих резервів за цими видами страхування зобов’язані формувати і вести облік таких резервів страхування життя:

– довгострокових зобов’язань (математичні резерви);

– належних виплат страхових сум.

Згідно зі ст. 30 Закону про страхування резерви зі страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі для індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Страховикам забороняється здійснення інших видів кредитної діяльності.

Схематичне зображення складу фондів і резервів страховиків наведено на рисунку.

Ліцензування страхової діяльності

Як зазначалося вище, вимоги до ліцензування страхової діяльності містяться в п. 54 ст. 9 Закону про ліцензування. Слід також зазначити, що придбання ліцензії для здійснення цього виду діяльності було необхідне і до набрання чинності Законом про ліцензування, оскільки ця вимога міститься безпосередньо в Законі про страхування, у якому прямо вказано на те, що страховиками можуть бути лише юридичні особи, які у встановленому порядку придбали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Крім того, вимога до ліцензування цього виду діяльності містилася в скасованій Законом про ліцензування ст. 4 Закону України «Про підприємницьку діяльність» від 07.02.91 р. № 698-XII.

Статтею 1 Закону про ліцензування встановлено, що Кабінет Міністрів України повинен визначати органи виконавчої влади, на яких покладається обов’язок розробляти умови здійснення видів діяльності, що ліцензуються. Постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698 затверджено Перелік органів ліцензування, відповідно до якого органом виконавчої влади, що відповідає за розробку ліцензійних умов здійснення страхової діяльності є Мінфін.

Оскільки п. 24.2 ст. 24 Закону про ліцензування встановлено, що до приведення законодавства у відповідність до вимог цього закону закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому закону. У зв’язку з цим при розгляді питань ліцензування страхової діяльності необхідно керуватися Законом про ліцензування та Інструкцією про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням, затверджені наказом ліцензійної палати при міністерстві економіки України, Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю від 15.07.96 р. № ЛП-18/78 (далі – Інструкція № 18/78), у частині, що не суперечить вимогам Закону про ліцензування.

Документи, що направляються до органу ліцензування для одержання ліцензії, перелічені в ст. 10 Закону про ліцензування. Згідно з положеннями цієї статті, суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу, звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав оригінал документа.