Особливості проведення страхової дiяльності в Україні

Страхування виникло і розвивалося, маючи своїм кінцевим призначенням задоволення різноманітних потреб людини за допомогою системи страхового захисту від випадкових небезпек. Багаторічний досвід страхування довів, що воно є могутнім чинником позитивного впливу на економіку в цілому і на окремих її суб’єктів зокрема. Крім того, страхова діяльність є одним з можливих джерел одержання прибутку однією з категорій суб’єктів страхових відносин – страховиками. Ця стаття призначена саме для цієї категорії суб’єктів підприємницької діяльності – страхових компаній. Сподіваємося, що вона буде корисна також і тим, хто не виключає можливості організувати свій бізнес у вигляді підприємства, що займається страховою діяльністю.

Страхова діяльність: організація та облік

Загальні поняття та категорії в страхуванні

Законом України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР (далі – Закон про страхування) дано таке визначення страхування: «страхування – це вид цивільно-правових відносин з приводу захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».

Як економічна категорія страхування являє собою систему економічних відносин, що включає сукупність форм і методів формування цільових фондів коштів та їх використання на відшкодування збитку при різних непередбачених несприятливих явищах (ризиках).

У ринковій економіці страхування виступає, з одного боку, засобом захисту бізнесу та добробуту людей, а з іншого боку – видом діяльності, що приносить дохід. Суб’єкти страхових відносин, які одержують дохід від такої діяльності, називаються страховиками.

Згідно зі ст. 2 Закону про страхування страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII з урахуванням особливостей, передбачених Законом про страхування, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика має бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України.

Отже, страховиком (страховою компанією) може бути підприємство, створене у формі господарського товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю. Крім того, здійснення страхової діяльності в Україні підлягає ліцензуванню. Цю вимогу закріплено також у п. 54 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (далі – Закон про ліцензування). Питання ліцензування страхової діяльності буде розглянуто нами нижче.

Законом про страхування до страховиків пред’являється ще низка вимог, при недотриманні яких юридичні особи не мають права займатися страховою діяльністю, що стосуються порядку формування статутного фонду страховика і вимоги до здійснення діяльності.

До суб’єктів страхування належать також страхувальники і застраховані особи. Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування, або є страхувальниками в силу закону. Застраховані особи – треті особи, на користь яких страхувальники уклали договір зі страховиком і які можуть набувати прав і обов’язків страхувальника відповідно до договору страхування.

Законом про страхування виділяється дві форми страхування: обов’язкове та добровільне. Крім того, існує поняття видів страхування, поділ на які здійснюється залежно від об’єктів страхування. Законом про страхування виділено такі основні види страхування:

– особисте страхування, об’єктом якого виступають майнові інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (наприклад, страхування життя. страхування на випадок смерті, страхування від нещасного випадку);

– майнове страхування, об’єктом якого виступають майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном;