Особливості проведення страхової дiяльності в Україні

– страхування відповідальності, об’єктом якого виступають майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяного ним збитку особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (наприклад, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (обов’язкова форма страхування), страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, якої може бути заподіяно аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки (обов’язкова форма страхування), різні види страхування професійної відповідальності).

Для подальшого розгляду питань організації діяльності та обліку страховиків необхідно дати визначення таким поняттям:страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

страховий випадок – подія, визначена договором страхування або законодавством, що відбулася і з настанням якого виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованому або іншій третій особі;

страхова сума – грошова сума, у межах якої страховик згідно з умовами страхування зобов’язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням;

страхове відшкодування – грошова сума, що сплачується страховиком на умовах майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування;

страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування.

Розглянувши основні поняття страхування, давши визначення основним категоріям страхування, перейдемо до розгляду деяких аспектів функціонування страхових компаній в Україні.

Особливості формування статутного фонду страхових компаній

Статтею 2 Закону про страхування установлено певні особливості порядку формування та складу статутного фонду страховиків.

Мінімальний розмір статутного фонду страховика згідно зі ст. 29 Закону про страхування встановлюється в сумі, еквівалентній 100 тис. ЕКЮ, за валютним обмінним курсом валюти України, а для страховиків, створених за участі іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, мінімальний розмір статутного фонду встановлюється в сумі, еквівалентній 500 тис. ЕКЮ. Тут слід зазначити, що з введенням у обіг з 01.01.1999 р. нової євровалюти ЄВРО, валюту ЕКЮ в Класифікаторі іноземних валют, затвердженому постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34, відповідно до постанови Правління НБУ від 30.12.98 р. № 561 замінено на ЄВРО. У зв’язку з цим вимоги до розміру статутного фонду страховика необхідно читати як 100 тис. ЄВРО і 500 тис. ЄВРО відповідно.

Так, загальна частка іноземних юридичних осіб у статутному фонді страховика не може перевищувати 49 %, крім випадків, передбачених ст. 43 Закону про страхування, а саме: при примусовій санації страховика можливе залучення в число його учасників іноземних страховиків, якщо ними проведено всі розрахунки за зобов’язаннями і боргами страховика, термін сплати яких уже настав. Частка іноземних учасників у цьому разі може складати не більше 50 % загального розміру статутного фонду, крім страховиків, які отримали ліцензію на право страхування життя, для котрих частка іноземних учасників не може перевищувати 49 % загального розміру статутного фонду.

Законом про страхування встановлено також граничний розмір внесків до статутного фонду інших страховиків України: він не може перевищувати 20 % власного статутного фонду. Крім того, розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 5 % власного статутного фонду.

Додатковою, порівняно з іншими господарськими товариствами, вимогою до страхових компаній є вимога, що стосується мінімального розміру оплаченої частки статутного фонду. Для таких господарських товариств частка грошових внесків в оплаченому статутному фонді не може бути меншою 60 %. Допускається також оплата грошової частини внесків до статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою за їх номінальною вартістю, але не більше 25 % загального розміру статутного фонду.