УПА В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
Отже, вже весною 42-го раралельно гiтлерiвськiм "Amt" окупацiйним i по-лiтичним силам, стала дiяти система прихованої суверенної української влади, окрешеної "Лісовим царством".
Боротьба має вестися в полiтично-пропогандистському та вiйсковому на-прямках (вiйна як з цiвiльною адмiнiстрацiєю Гiтлера, так i военнi дiї на за-хiдному фронтi).
Дуже цiкавi, по моєму, "законi українського партiзана":
це не бандит, а чесний i мужний воїн;
воюй лише за нацiональну iдею i для високих полiтичних цiлiй;
буде боротися до побудування Самостiйної України;
йому заборонено займатись грабованням;
вiн пiдлеглий командиру, хоч i є в той же час добровiльцем i револю-ционером;
воїн що добре справляється з своїми обов'язками.
З цього видно, що фiзична дисциплiна була поганою, хоч ось на мо-рамьноiй дiсциплiнi й тримався весь порядок. Також заслуговують на увагу й говi аспектми партизанскої тактики УПА:- органiзацiя складається з невели-ких партизанських груп;
- тактика "з -пiд землм i пiд землю";
- дiяти скрiзь, та не попадатись;
- жорстока пiдлеглисть коматдирам;
- знаходитись постiйно в рухi;
- нiчнi напади, сiючi панiку;
- розвiдка й контррозвiдка.
Дiйсно, це iдеальна програма для невеликих загонiв партизан. Хочеться вiдмiтити, що ворогами УПА вважало нацистському i комунiстичну партiї (НКВС та есесовцiв), - розстрил останнiх на мисцi без суду й слiдства.
I ось вже пiд кiнець весни 42-го всi головнi задачi по реорганiзацiї армiї були виконанi.В цей час на Українi проходить злодiйский масовий терор гестапо. Вини-кає голод, багато концтаборiв та iнше - жити стало неможливо тяжко. I "Лiс" стає единим притулком для людей.
5. Двi фази боротьби проти Гiтлера.
16 квiтня 1942 року - це початок "першої фази" цiєї боротьби. Пять лiтучих бригад займаються партизанською вiйною: йде поповнення в ряди борцiв з числа тих, хто втiкає вiд гiтлерiвських арештiв, була в наявностi чу-дова розвiдка, спiвробiтництво з українською полiцiєю - нiмцi переполоши-лися, вони побачили "величезну армiю", а дiверсiї українськiх партизанiв на шляхах не давали спокiйно жити всiм структурам "нової" адмiнiстрацiї. Але це була вiйна лише i лише з адмiнiстративними оорганами.
Цiкаво, що Головна Команда УПА написала лист до Коха в стилi "запорожцi пишуть до турецького султана", в якому роз'яснювала свої дiї вiдносно Германiї i Росiї. У колах українського полiтичного i воєнно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го не було згоди та єдности щодо поглядiв на методи боротьби. Група С.Бендери (М.Лебiдь) стояла на пасивному шля-ху без партизаських диверсiй: "партiзани - це агенти ..... з ними нам не по дорозi" тим самим зупиняючи зусиля УПА.