УПА В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
На мене справило величезне враження той факт, що до сих пiр про цю бойову операцiю українського i белоруського народу я не знав, а взнавши, був враженний розмахом та результатом дiй, бо величезна терірорiя Полiс-ся була звiльнена вiд впливу партизанських загонiв бiльшовиков.
3. Олевська республыка.
В величезному трикутнику Луцьк - Гомель - Житомир вже навiть нiмцiв не вважали за ту велику силу, що брала Київ i Смоленськ, i шла далі, на Моск-ву. Центром республцки - а саме так стали називати лiсове населення цей звiльнений вiд окупантiв шматок землi - стало невелике районе мiстечко Олевськ.Дивнi речi стали вiдбуватись зразу по приходу вiйск Полiсської Сiчi - бож Олевськ був центром воєних дiй i тепер - штабом: мешканцi з радiстью зуст-рiчали визволителiв, i це можна зрозумiти - цей факт iснування острiвцiв українськоi незалежностi серед нiмецких окупантiв. Одразу ж люди самi розпочали без сторонної допомоги пiднiймати економiку - отпала потреба в колгоспах i радгоспах, почали вiдкриватись невеликi промисловi пiд-прiємства та iн. Все це показує, що українська нацiя мае дуже сiльну вiру i мрiю - хоч на згарищi та голiй, але рiднiй землi спорудити храм української суверенної соборної держави. Велику роль в становленнi краю зiграв Петро Смородський - начальник штабу УПА. Вiдбулося й культурне становлення - вiдкриваються церкви, школи, новi й старi газети "Вiстi", "Слово", "Голос", "Гайдамакi" - що стала офiцiйним джерелом Полiської Сечi. Виникає в iсторiї ще одна вагома фiгура - Iван Митринт, котрий очолює редакцiю "Гайдама-ка". Вiн хоче створити "Українську нацiонально - демократичну партiю", має деякi "лiвi" погляди (наприклад, хоче залишити колгоспи) i намагаться зси-лаючись на свiй та iншi авторiтети втягнути УПА в полiтичну боротьбу. Та позiцiя верхiвки УПА нехитна - вона пiдкорюється лише законнiй владi.
Потрибно вiдилити те, що iснування Олеської республiки навiть чисто теоретично стоiть пiд знаком питання. I дiйсно, згодом нiмцi почали приси-лати своїх iнспекторiв, вимагаючи бездоганного пiдкорення української вiй-скової одиницi - а Полiська Сiчь саме такою i була в той час. В керiвництвi УНР було пiднято питання про препинення iснування республiки i перехiд в дiдпiлля. На мiй погляд, таке рiшення було досiть мудрим - це давало мож-ливiсть скоротити по над 10 тисяч бойових членiв Полiської Сечi, бо ж пар-тизанськi загони радянських вiйск було витiсняно аж у брянськи лiси, а от втримувати звiльняну територiю ставало все важче.
Так чи инакше 15 листопада 1941 року Полiська Сiч УПА була само-лiквiдована. По плану зброю було сховано, а людей розпущено додому. За-лишився лише Олеський гарнiзон, якiй проїснував на декiлька днiв довше.
Отже, виконавши свiй бойовий обов'язок, ця "армiя без держави" - По-лiська Сiч припинила своє iснування. Але у бiйцiв не зникло бажання боро-тись проти ворогiв рiдної України.
4. Україна в 1942 роцi.
Штаб бувшої Полiської Сечi роздiлився - одна частина людей вiдiйшла вiд справ, друга оголосила пiдпiльно-бойовi акцiї органiзацiї УПА. °Її штаб був розтошований в лiсництвi Людвiпольского району.
На початку 1942 роцi Т.Бульба-Боровець зустрiчається з президентом Уряду А.Левiцким. Була змальована така полiтична ситуацiя на Українi.
заборона нiмецькою владою прав українськой нацiї на самостiйность i незалежнiсть;
жорстока окупацiя, варварство в економiцi, iньших областях;
знищення культурних та етнологичних цiнностей ("рабам не потрiбна освiта, їх справа - чорна робота");
массовi облави; дiї агентiв НКВС, бiлогвардiйцiв та iнш;
внутрiшня партiйна мiжусобиця нацiоналiстiв.
Таким чином склалась катастрофiчна ситуацiя. I зносити все покiрно вiд нового окупанта не можливо, i пiдняти нове повстання теж неможна. Домо-вились бити нiмцiв, але не шляхом загального повстання, а окремими "лiтучiми бригадами" - починаючи з часу, коли Гiтлер вийде до Волги. Одним з головних осiб майбутнiх дiй був полковнiк I.Литвиненко, зв'язний Прези-дента.