Діяльність суду і прокуратури України по забезпеченню законності правових актів місцевих органів влади в період з 1945 по 1991 рр. (історико-правові аспекти)

Так, органами прокуратури Волинської області протягом 1955 року було винесено більше 230 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади [8, 25].

Протягом 1956-1958 рр. судами Волинської області було розглянуто 156 справ щодо незаконних рішень місцевих органів влади та про притягнення до відповідальності посадових осіб за зловживання службовим становищем.

У 1959-1960 рр. місцеві органи влади допускали випадки прийняття незаконних рішень. Так, у 1959 р. було опротестовано184 правових актів, які суперечили чинному законодавству. Судами області було розглянуто 162 справи, які стосуються незаконності актів місцевих органів влади та їх посадових осіб.

Наприклад, 28 березня 1959 р. Хобултівська сільська рада прийняла рішення, яким зобов’язала правління колгоспу нараховувати двом черговим по сільській раді по 30 трудоднів на місяць. Перевіркою рішень виконавчих комітетів сільських рад та сесій сільських рад встановлено, що окремі з них прийняті з порушенням закону. Так, Березовська сільська рада своїм рішенням від 26 січня 1959 року заборонила громадянам, які мешкають на території сільської ради, продавати ВРХ в інші сільські ради, а продавати лише у свій колгосп [9, 54].

Таким чином, у період з 1951 по 1960 рр. судами Волинської області було розглянуто 455 справ на незаконні рішення місцевих органів влади та їх посадових осіб. У зв’язку із створенням наглядових судових інстанцій у цей період було оскаржено в порядку нагляду 38 справ, з яких 26 – задоволено, а 12 – залишено без змін.Що стосується діяльності прокуратури у зазначений період, то потрібно зауважити, що 24 травня 1955 р. було затверджено Положення про прокурорський нагляд у СРСР. Раніше не було спеціального законодавчого акта, який би регулював організацію і діяльність прокурорського нагляду. Це Положення не тільки поновило демократичні принципи організації і діяльності прокуратури, а й розширило права прокуратури, врегулювало діяльність її ланок.

Положення про прокурорський нагляд покладало на органи прокуратури нагляд за правильним і однаковим застосуванням законів СРСР, союзних і автономних республік, регламентувало централі¬зований устрій прокуратури. За Положенням органи прокуратури на місцях мали здійснювати нагляд за законністю, незалежно від впливу місцевих органів влади, і підпорядковувалися тільки Гене¬ральному прокурору. На останнього покладався вищий нагляд за точним дотриманням законів усіма міністерствами і підвідомчими їм підприємствами та службовими особами, а також громадянами СРСР.

У період з 1951 по 1955 рр. прокуратурами Волинської області було винесено 938 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади та 714 протестів на протиправні дії посадових осіб державних органів.

Протягом 1959-1960 рр. місцеві органи влади допускали випадки прийняття незаконних рішень.

Перевіркою рішень виконавчих комітетів місцевих рад встановлено, що окремі з них прийняті з порушенням закону.

Так, Березовська сільська рада своїм рішенням № 2 від 26 січня 1959 року заборонила громадянам, які мешкають на території сільської ради продавати худобу в інші сільські ради, а лише в свій колгосп [9, 54].

Усього за період з 1951 по 1960 рр. прокуратурами Волинської області було винесено 1586 протестів на незаконні рішення місцевих органів влади і 1364 подання на протиправні діяння посадових осіб цих органів.

Місцевими органами влади у період з 1961 по 1970 рр. були обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські Ради народних депутатів трудящих. У цей період було прийнято ряд правових актів союзного і республіканського значення, покликаних удосконалити роботу окремих ланок системи місцевих органів державної влади й управління, наприклад, укази Президії Верховної Ради СРСР про основні права й обов’язки сільських і селищних, районних, міських, районних у містах і обласних Рад, а також закони УРСР про ці Ради. Так, 2 липня 1968 р. на третій сесії Верховної Ради УРСР сьомого скликання було прийнято закони про сільські і селищні Ради депутатів трудящих. 15 липня 1971 р. Верховна Рада УРСР прийняла закони про районні, міські, районні в містах Ради депутатів трудящих [10, 363]. У цих законах розглядалися усі основні питання утворення й діяльності Рад, їх права та обов’язки в різних галузях господарського, соціально-культурного і державного будівництва, послідовне розмежування компетенції між різними ланками Рад.