УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

у відношенні до українців-наддніпрянців. Визнаючи, що головна при-

чина поразки у поганій підготові, уряд погодився на громадську до-

помогу, Внаслідок цього виник ряд могутніх організацій «Воєнно-Про-

мисловий Комітет», «Союз Міст», «Земський Союз». Уряд давав їм

кошти, а ці організації творили майстерні для виробництва потрібного

приладдя, апаратури, споряджали санітарні потяги, організували

шпиталі. Поволі змінилося ставлення російського ліберального гро-

мадянства до українського питання. Російська поступова преса кри-

тикувала політику російського уряду в Галичині, а П. Мілюков в Дер-

жавній Думі назвав її «європейським скандалом».

Вліті 1915 року київським українцям вдалося здобути дозвіл

уряду на заснування «Общества помощи населению Юга Россип, по-

страдавшему от воєнних действий». Це товариство мало широкі зав-

дання: організацію шкіл для дітей втікачів, допомогу арештованим

та висланим галичанам, хворим і т. п. Багато українців вступило до

«Комітету Південно-Західнього фронту Всеросійського Союзу Міст»,

головою якого став український громадський діяч, барон Штейнгель.

«Союз Міст» давав великі кошти на допомогу втікачам і взяв на себе

опіку над українським населенням Галичини, організацію україн-

ських шкіл та лікарень. В установах Комітету працювали тисячі

української інтелігенції, студентів, інженерів, лікарів. У повному

контакті з ним працював Земський Союз."'

Галичина переживала інші труднощі. Організація Українських

Січових Стрільців розпочалася з великим успіхом. Головна Україн-

ська Рада звернулася до населення з відозвою, в якій пояснюваламету організації цього легіону: всі українці повинні взятися за зброю,