Українська національна політика в 1941 році
3. Боротьба “проти всіх”.
3.1. Німецька окупація.
16 квiтня 1942 року - це початок "першої фази" цiєї боротьби. П’ять лiтучих бригад займаються партизанською вiйною. Йде поповнення в ряди борцiв з числа тих, хто втiкає вiд гiтлерiвських арештiв, була в наявностi чудова розвiдка, спiвробiтництво з українською полiцiєю - нiмцi переполошилися, вони побачили "величезну армiю", а дiверсiї українськiх партизанiв на шляхах не давали спокiйно жити всiм структурам «нової адмiнiстрацiї». Але це була вiйна лише з адмiнiстративними органами.
Цiкаво, що Головна Команда УПА написала лист до Коха в стилi "запорожцi пишуть до турецького султана", в якому роз'яснювала свої дiї вiдносно Германiї i Росiї. У колах українського полiтичного i воєнно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го не було згоди та єдности щодо поглядiв на методи боротьби. Група С.Бендери стояла на пасивному шляху без партизаських диверсiй.
Друга фаза партизанської боротьби заключалась у тому, що зважаючи на особливо тяжкий стан влiтку 1942 року видається указ всiм "лiтучим бригадам" бити ворога на всiх пунктах воєнно-стратегiчного значення, а особливу увагу звернути на системи транспорту та тилового забезпечення - вiд Чорного моря й до Бiлорусiї i Балтики. Можна видiлити таку операцiю як Шепетiвська, що мала бiльш демонстрацiйний нiж диверсiйний характер. Проведено її було блискуче. Крiм того, були випадки визволення вiйсковополоненних шляхом нападiв на ешелони. Таким чином, партизанскi загони показали свою силу, з ними стали рахуватись.
Заслуговує на увагу партизанська тактика УПА - органiзацiя складається з невеликих партизанських груп:
- тактика "з -пiд землі i пiд землю";
- дiяти скрiзь, та не попадатись;
- жорстка пiдлеглисть командирам;
- знаходитись постiйно в русi;
- нiчнi напади, що сiють панiку;
- розвiдка й контррозвiдка.
Дiйсно, iдеальна програма для невеликих загонiв партизан. Ворогами УПА вважало нацистському i комунiстичну партiї (НКВС та есесовцiв) - розстріл останнiх проводився на місцi без суду й слiдства.
Кров за кров
УПА зі свого боку ліквідує цілі німецькі відділи, що їдуть грабувати, або з награбованим майном вертаються до своїх осередків. Дня 21.V. в Сарненщині група УПА з засідки знищила цілковито відділ німців в числі 26 людей. Здобуто 2 кулумети, 6 маш. пістолів, 18 крісів і 7 пістолів.
Того ж дні на Рівенщині між Радехівкою і Старожуковом, відділ УПА зробив засідку на німецько-польську поліцію, що приїхала палити села. Вбито 27 поляків і німців, 10 ранено. Здобуто хуру з кіньми та 1 кулемет.
Під час дій УПА в Старожуківських лісах, під кінець травня, дійшло до завзятого бою з німцями й СД (в числі 200 людей), які їздили в околичні села на грабунки. Який гарячий був бій, можна судити з такого моменту: раненого повстанця окружили німці, а він останками сил кинув між них гранату, вбиваючи кількох на місці. Молодого герноя німці добили. Тут же впало 6 німців, кількість ранених невідома.
5.VI. на 70 німців зробила наскок наша боївка в с. Дюскин. Убито 12 німців, ранені були теж (невідомо скільки).