В.Г. Поставний - вчений і педагог
Народився В.Г.Поставний у сім’ї військовослужбовця в м. Полтаві у березні 1924 року. Специфічні, досить жорсткі умови життя загартували його характер, виховали зібраність, організованість, вміння долати життєві труднощі. Після закінчення військової служби батька, сім’я вибрала місцем мешкання м. Дніпропетровськ, в якому вони прожили все життя. Тут у передвоєнні роки Василь отримав середню освіту. Війна внесла зміни в його біографію: евакуація в м.Омськ, призов до лав Червоної Армії та відправка на фронт. Брав участь у бойових діях за визволення м. Мелітополь у складі 432-го стрілкового полку, а в 1945 – в боях у районі Глобау (Перший Український фронт). В 1945 р. служив у військах, які дислокувалися в Ірані. За бойові заслуги в роки Великої Вітчизняної війни нагороджений медаллю “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 – 1945 рр.” [1].
У 1946 р. розпочинається мирне життя, яке відкриває можливості придбання професії та визначення головного напрямку всього життя. Вищу освіту В.Г.Поставний отримав у Дніпропетровському державному університеті. Навчався з інтересом. Педагоги та однокурсники відзначали його надзвичайну працелюбність. Він більше за інших сидів за книжками, намагаючись відновити те, що за довгі роки війни забулось. Його участь в наукових студентських гуртках не залишилась без уваги. Скоро він заявив про себе як один із кращих студентів курсу, визнаний лідер збірної команди університету з баскетболу, ініціатор корисних починань на історичному факультеті.
Університет В.Г.Поставний закінчив з відзнакою. Педагогічну діяльність розпочав на кафедрі суспільних наук у 1951 р. у найстаршому вузі м.Дніпропетровська – Гірничому інституті (нині – Національний гірничий університет), де пропрацював до квітня 1992 р. Інститут і кафедра стали для нього опорою, натхненням і місцем використання його енергії та здібностей.
В стінах інституту Василь Георгійович відбувся як педагог. Тут він пройшов шлях від асистента до професора, завідувача кафедри, заслуженого працівника освіти УРСР. Глибокі знання предмету, ерудиція, науковість підходів до викладання, чіткість думок, глибока аргументація, вміння імпровізувати, неповторна мова, елегантність – складові педагога вищої школи, професіонала, – були характерні для нього. Випускники і сьогодні згадують коректного, справедливого викладача.
Скоро він стає відомим як майстер публічної лекції. Бойове хрещення його як лектора відбулося ще в стінах університета [2]. Методиці спілкування з аудиторією слухачів присвячені десятки його робіт. Вона успішно використовувалась і у студентській аудиторії. Першими вступними фразами він налаштовував аудиторію на спілкування, створював атмосферу довіри та взаєморозуміння, встановлював контакт зі слухачами. Василь Георгійович знаходив жарт для розрядки в аудиторії, вводив дотепний хід. Всі методи спілкування з аудиторією вміло використовував, робив це тактовно, довірливо, з великою повагою до слухача. Доцент кафедри Л.М.Колосова, одна з його “учениць”, згадує: “Його лекції – це гра думок, інтелекту, і ніякої повчальності, скоріше – довіра до слухача… У слухачах він бачив не об’єкт маніпулювання, а повноцінних учасників комунікації, піднімав дискусійні питання, вів із слухачами діалог…” [3]. А його однокурсник, завідувач кафедрою політології та соціології Національної металургійної академії, професор Г.Г.Шестопалов у своїх спогадах про В.Г.Поставного відзначив, що “присутніх завжди вражали його схвильовані виступи на різного рівня конференціях, нарадах, зборах. Його образна, глибоко аргументована, блискуча мова нікого не залишала байдужим” [4].
Як педагога і вченого його відрізняла цілеспрямованість, наполегливість, терпіння. Він був людиною, котру цікавили проблеми розвитку і суспільного становлення нової політичної системи незалежної України. Навіть в часи, коли свобода творчої активності у сфері гуманітарних і суспільних наук була з певних причин суворо регламентована та ідеологізована (йому тричі довелось змінювати тему кандидатської дисертації), В.Г.Поставний у своїх наукових роботах – монографіях, статтях, виступах на наукових конференціях – прагнув об’єктивно висвітлювати реальні суспільні проблеми.Його цікавили питання соціального та духовного становлення молоді. Ці проблеми лягли в основу кандидатської дисертації, яку В.Г.Поставний захистив у 1962 році. Значну увагу В.Г.Поставний приділяв дослідженню ролі громадських організацій у політичній системі розвитку суспільства – профспілкам, комсомолу, науково-технічним товариствам і об’єднанням, проблемам збільшення ступеня їх політичного впливу, взаємозв’язку з державою і правлячою партією. В достатньо жорстких політичних умовах пошуки його як вченого були спрямовані на вивчення та збагачення гуманітарного аспекту суспільства. У 1984 р. в Київському державному університеті відбувся захист докторської дисертації. В червні цього ж року В.Г.Поставному ВАК СРСР присудила вчений ступінь доктора історичних наук, а в липні 1985 р. – присвоїла звання профессора [5].
В 1966 році Василь Георгійович очолив кафедру історії КПРС і наукового комунізму (з 1989 р. – кафедра соціально-політичних наук)*. За чверть століття в якості завідуючого під його керівництвом склався колектив однодумців, кафедра поступово зайняла одне з провідних місць серед соціально-гуманітарних кафедр регіону. Він визначав стратегію роботи, виділяв пріоритетні напрямки, надихав своєю енергією, працездатністю. Значні зусилля Василь Георгійович спрямовував на укріплення матеріально-технічної бази кафедри. Важливе місце в його роботі, як керівника, завжди займали питання підбору та формування педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації, наукової підготовки. Професіоналізм, любов до педагогічної праці, психологічна сумісність були важливими критеріями під час підбору кадрів. Молодих суспільствознавців Василь Георгійович брав під власну опіку в силу природної людяності і доброти, а не тільки через службові обов’язки. Він допомагав викладачам-початківцям адаптуватись в нових, непростих для них умовах, сформувати життєві цінності та сконцентрувати зусилля на досягненні поставлених цілей [6].