Рід та родина Дмитра Івановича Яворницького
Останнім часом спостерігається активізація в напрямку вивчення особистісних стосунків Д.І.Яворницького з його батьками і рідними [10, с.29-31; 11, с.102-106; 12, с.185-187; 13, с.41-45]. Щоправда, свого часу відома дослідниця творчості Д.І.Яворницького Марія Митрофанівна Шубравська все ж приділила деяку увагу його родинним стосункам в своїй відомій монографії, [16, с.13-15]. Отже, взаємовідносини Дмитра Яворницького з батьками, сестрою, племінниками, його подружнє життя деякою мірою висвітлені. Що стосується родоводу, то трохи більше року тому в Харківському історичному альманасі з’явилась розвідка, в якій вперше досліджено генеалогію роду Яворницьких [8, с.110-113]. Автор цієї розвідки харківський краєзнавець А.Ф.Парамонов на основі архівних джерел підтверджує висловлену М.М.Шубравською думку про дворянське походження Д.І.Яворницького. Версія про дворянське походження Д.І.Яворницького не отримала широкої підтримки, але й значних заперечень серед дослідників не викликала. А от що стосується матері Дмитра Івановича, то про неї писали, ніби вона походила з простої селянської родини.
В даній статті на підставі опублікованих праць дослідників біографії Д.І.Яворницького та архівних джерел зроблена спроба комплексно висвітлити історію роду Яворницьких, а також родинні стосунки Д.І.Яворницького.
За даними, які наводить А.Ф.Парамонов, родоначальником священицького роду Яворницьких є дворянин Олексій Яворницький, який у 1793 р. був висвячений на священика Архангело-Михайлівської церкви слободи Лиман Зміївського повіту [8, с.110]. Як стає відомо з клірової відомості 1795 р., Олексій Яворницький був одружений з Євдокією Яківною Любицькою [2, арк.410]. Є.Я.Любицька походила з відомого на Слобожанщині старшинського роду Любицьких. Її дід Роман Любицький згідно з ревізією 1713 р. обіймав посаду Бишкинського сотника в Ізюмському полку [7, с.192]. Точна дата смерті Олексія Яворницького невідома. Напевно, що помер він вже після 1811 р., оскільки в цьому році він ще був записаний в якості позаштатного священика Архангело-Михайлівської церкви слободи Лиман. Однак вже в 1819 р. його дружина Є.Я.Яворницька виступає як вдова. В цьому році вона разом з дітьми влаштувала хутір Яворницький на землях слободи Гомольша, оскільки землі слободи Лиман відійшли до складу військових поселень [8, с.110]. Про дату смерті Євдокії Яворницької даних не має. Остання згадка про неї відноситься до 1821 р.
Нам відомо про трьох дітей Олексія та Євдокії Яворницьких. Це Федір, Олександр та ще один син, ім’я якого в документах не зазначено. Що стосується Олександра Олексійовича, то після закінчення Харківського колегіуму він з 1814 р. був дияконом Василівської церкви с.Ястребиного Сумського повіту, а у 1821 р. став священиком Покровської церкви с.Писарівки [8, с.110-111]. Олександр був одружений з Катериною Іванівною, від якої мав двох дітей Якима і Ганну. Цікаво, що він першим з Яворницьких став писати своє прізвище Еварницкий. Причину заміни першої літери в прізвищі пояснити важко. Таким самим прізвищем писався і Дмитро Іванович. Ось як він сам пояснює цю обставину: „Мені ... в школі замість букви „Я” записали букву „Е” і з цією буквою я й залишився ...” [17. с.199]. Як свідчить наведений факт, всі прямі предки Д.І.Яворницького писали своє прізвище – Яворницький. Отже, вплив далекого родича Олександра Олексійовича на самого Дмитра Івановича виключається.
Федір Олексійович Яворницький (прадід Д.І.Яворницького) народився приблизно у 1779 р. З 1793 р. по 1802 р. навчався в Харківському колегіумі. Закінчити його він так і не зміг, оскільки одружився з донькою священика Тетяною Євдокимівною Лавровською. Відразу після одруження Федір був призначений дияконом Преображенської церкви слободи Петровської, де свого часу священиком був батько його дружини (на той момент вже покійний) [8, с.110]. У 1807 р. батько Федора Яворницького уступив йому „по слабости здоровья” місце священика в с.Лиман. Тут він служив до 1833 р., коли його змінив священик Петро Крижанівський. Причина втрати Федором Яворницьким священицького місця криється в його аморальній поведінці. В його характеристиці сказано, що він був „поведінки поганої до пияцтва і бійок схильний” [4, арк.171 зв. – 172].
У Федора і Тетяни Яворницьких було шестеро дітей: Яким, Максим, Микола, Степан, Марія, Олена.
Максим Федорович Яворницький вчився в Харківському колегіумі. З 1829 р. він служив священиком Дмитрівської церкви с.Моначиновки Куп’янського повіту, з 1836 р. – паламарем Петропавлівської церкви с.Рубіжного Вовчанського повіту. До 1852 р. Максим Федорович змінив ще декілька парафій. Він не міг довго втриматись на одному місці через свою схильність до спритного, поганого виконання обов’язків, аморальної поведінки. Врешті-решт Максим Яворницький був відправлений в Троїцький Охтирський монастир на виправлення. Коли він помер, невідомо [8, с.111]. М.Ф.Яворницький був одружений з Параскевою Василівною, від якої мав дітей: Федора, Василя, Олександру.Цікавою є доля Миколи Федоровича Яворницького. У 1832 р. він покинув духовне звання і через рік вступив до Харківського університету за власний кошт [8, с.112]. На жаль, подальша доля Миколи Яворницького невідома. Це перший з Яворницьких, який спробував вирватись зі священицького кола своїх родичів і побудувати своє життя по новому. Чи вдалось це йому, не знаємо, але через півстоліття його внучатий небіж Дмитро Яворницький піде по його стопах і досягне на новому поприщі значних успіхів.