Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст.
Спочатку зупинимося на біографії автора спогадів. Майбутній академік Олександр Митрофанович Терпигорєв народився 21 листопада 1873 року в місті Тамбові в сім’ї дрібного чиновника. З 1892 до 1897 року він навчався у Петербурзькому гірничому інституті. По закінченні інституту в 1897 році він був зарахований на державну службу і направлений на Сулинське гірничо-металургійне підприємство
М.П. Пастухова на Донбасі, куди його запросили після проходження ним на цьому підприємстві студентської практики. О.М. Терпигорєва було призначено керівником рудників, що свідчило про його професійні здібності.У 1900 році О.М.Терпигорєв переїздить до Катеринослава у щойно відкрите Катеринославське Вище гірниче училище. Цікаво, що в «Спогадах» цей переїзд пояснюється тією обставиною, що він бачив тяжкі умови роботи шахтарів, але нічим не міг їм зарадити [16, c. 90]. Думаємо, це не зовсім відповідає дійсності. В той час він вже активно займався нелегальною революційною діяльністю, а промисловий Катеринослав був, безумовно, для його діяльності досить привабливим. У вересні 1900 року Олександр Митрофанович переїхав з родиною на нове місце проживання, обійнявши посаду тимчасово виконуючого обов’язки екстраординарного професора Катеринославського Вищого гірничого училища. Навчальний процес у КВГУ, яке почало функціонувати з осені 1899 року, ще не був організованим. Навчальних програм не було, а недосконалі для Училища навчальні плани, запропоновані Гірничим департаментом, не задовольняли педагогів, які прагнули використовувати близькість нового Училища до промислових підприємств Донбаса і Кривого Рогу перш за все для виробничої практики студентів [13, с. 17]. У той час, відзначає
О.М. Терпигорєв у спогадах, студенти і професори користувались в основному іноземними навчальними курсами. Це були французькі і бельгійські підручники Гатон де Гупельєра, Демана, а також німецькі посібники Трептова та інших авторів [16, с. 93]. Гірнича справа тільки починала розвиватись, і сам майбутній академік належав до тієї когорти вчених, яка розвивала і вдосконалювала її. Це добре можна простежити за звітами Катеринославського Вищого гірничого училища: «Професором Терпигорєвим на 2-му курсі, у весняному півріччі, за 4 годин на тиждень, було викладено відділи: підготовка родовищ до очисного добування, система розробок і рудничне кріплення; в осінньому півріччі, за 4 годин на тиждень, викладено відділи: попередні геологічні поняття, пошук і розвідка корисних копалин за допомогою шурфування, неглибокого і глибокого буріння, проведення підготовчих вироботок і способи підготовки родовищ до очисних добутків» [14, с.25]. В іншому звіті читаємо: «Виконуючий обов’язки екстраординарного професора Терпигорєв друкував курс гірничого мистецтва, його розділ – «Рудничне кріплення», і в додатках до Гірничо-Заводського Листка статтю: «Опрацювання систем розробки кам’яного вугілля, що використовуються на рудниках півдня Росії» [14, с.32-33].
«Спогади» Терпигорєва були написані у 1956 році в Москві, де він тоді викладав у Московській гірничій академії. Спогади складають 256 сторінок і охоплюють весь період життя академіка – від народження до його роботи у Москві. На «катеринославський період» припадає 76 сторінок, які охоплюють період роботи О.М. Терпигорєва в Катеринославському Вищому гірничому училищі-інституті.
Крім власне спогадів О.М. Терпигорєва, що дають підстави розглянути його життя і діяльність, в тому числі у підготовці технічних кадрів для виробництва, в статті використані опубліковані та архівні джерела. З опублікованих це – звіти про діяльність Катеринославського Вищого гірничого училища за окремі навчальні роки, в яких вказано, які були вичитані лекції та з яких предметів, які проведені виробничі практики за поточний навчальний рік. Такі звіти збереглися за 1904 і 1906 роки відповідно [13; 14]. Також є звіти про діяльність Катеринославського відділення Російського технічного товариства і вечірні курси для дорослих, які проводились цим Товариством [8]. У цих документальних джерелах знаходимо відомості як про підготовку технічних кадрів для виробництва, так і про діяльність професора О.М. Терпигорєва.
Збереглись і архівні джерела, що дають змогу перевірити свідчення мемуариста, доповнити, уточнити. Вони знаходяться у фондах Державного архіву Дніпропетровської області [3; 4; 5].
Будучи викладачем Катеринославського Вищого гірничого училища, а потім – інституту,
О.М. Терпигорєв продовжував активну суспільну діяльність, яку почав ще в студентські роки і міг бути за це навіть висланий з губернії, але він був досить обережним у своїх політичних справах [18, с. 103].
О.М. Терпигорєв читав популярні лекції для робітників катеринославських підприємств, брав участь у роботі Катеринославського відділення Російського технічного товариства і був членом його Ради і редакційного комітету видання «Записки РТО». У 1905 році, за даними охранки, він входив до «радикального гуртка» прогресивної інтелігенції Катеринослава, метою якого було «проведення ліберальних ідей і співпраця з протиурядовими організаціями» [15, с. 7].