Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст.
Сьогодні науково актуальним є вивчення формування науково-технічної інтелігенції та її внеску в економічний розвиток регіону. Дослідники звертають увагу на розвиток підприємств, не зупиняючись на особистостях, які забезпечували це піднесення, займалися вихованням нових кадрів, особливо важливих для Півдня України наприкінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя, оскільки саме там бурхливо розвивалась гірничодобувна та металургійна промисловість.
До проблеми вивчення науково-технічної інтелігенції як одного з факторів розвитку промисловості регіону науковці звертались дуже мало, досі немає жодних сучасних узагальнюючих досліджень. Піонером у дослідженні історії вітчизняної інтелігенції взагалі є російська дослідниця В.Р. Лєйкіна-Свірська, автор монографії «Русская интеллигенция в 1900-1917 гг.» [10]. У цій роботі здійснено ретельний аналіз формування інтелігенції у вказаний період. Однак утворення такого прошарку інтелігенції як науково-технічний майже не досліджене.
Ще на початку 60-х років минулого століття вийшла друком двотомна об’ємна праця українського радянського історика
О.О. Нестеренка «Розвиток промисловості на Україні» [12], другий том якої безпосередньо присвячений ХІХ – початку ХХ сторіччя. У ній автор дослідив проблему промислового розвитку регіонів, показавши, що на початку ХХ сторіччя південний регіон став промисловим центром Російської імперії. У цій монографії є окремі характеристики та фактичні дані, котрі стосуються науково-технічної та технічної інтелігенції.
Спогади Терпигорєва, яким присвячене дане дослідження, є певним внеском в історіографію історії науково-технічної інтелігенції, бо там є оціночні судження. Разом з тим його спогади є наративним джерелом для вивчення інтелігенції. Мета даного дослідження – через аналіз мемуарів О.М. Терпигорєва здійснити спробу простежити становлення, формування, розвиток науково-технічної інтелігенції Катеринослава на початку ХХ сторіччя, чи хоча б показати особу мемуариста на тлі цього процесу.
Перша публікація про О.М. Терпигорєва з’являється ще до виходу спогадів, у 1950 році [1]. Це бібліографічна брошура, написана і видана співробітниками Академії наук СРСР, у якій здійснено спробу дати характеристику творчого шляху академіка. Особливу увагу в брошурі звернено на його роботу в Катеринославі, очевидно, через його активну політичну діяльність, спрямовану проти царизму.
У 1963 році вийшла друком робота академіка Академії наук СРСР Б.А. Розентретера, в якій міститься характеристика постаті вченого О.М. Терпигорєва [15, с. 3-22]. Автор здійснив своє дослідження на основі архівних джерел, які дозволили йому досить повно й аргументовано змалювати діяльність академіка.
Також у роботах, присвячених історії Дніпропетровського гірничого інституту (нині – університет) можна знайти матеріали, які свідчать про вагомий внесок Олександра Митрофановича у розвиток інституту [6; 7].
Цікавим є дослідження життя і діяльності Олександра Митрофановича, здійснене професором Національного гірничого університету Г.К. Швидько, яка у статті «Академик А.М.Терпигорев (общественно-политическая деятельность по материалам Департамента полиции)» [18, с. 103-105] на основі нових архівних джерел розкрила суспільно-політичну діяльность О.М.Терпигорєва в кінці ХIХ – на початку ХХ ст., коли він знаходився під наглядом поліції.
В історії Національного гірничого університету О.М. Терпигорєв – це одна з найпомітніших постатей, тому його прізвище знаходимо у всіх працях, що стосуються історії ВУЗу в цілому чи окремих його кафедр. На сьогодні надруковано ряд робіт, присвячених історії кафедр гірничого університету. Це роботи колективу авторів під керівництвом О.М. Шашенка, О.В. Солодянкіна «История кафедры строительных геотехнологий и геомеханики Национального горного университета», В.І. Бондаренка, О.М. Кузьменка,
Р.Є. Дичковського, І.А. Ковалевської, В.І. Бузила «История кафедры подземной разработки месторождений (1900-2005)», також робота І.М. Єлінова «Нариси з історії Національного гірничого університету»[17; 2; 9].
У перших двох дослідженнях відзначається вагомий внесок Олександра Митрофановича як завідувача кафедри підземної розробки родовищ. У працях підкреслюється, що академік Терпигорєв став основоположником нового наукового напрямку в гірничій справі – механізація гірничих робіт.