Поєднання християнських і язичницьких мотивів в орнаментах рушників центральної Чигиринщини

На рушниках він складається з трьох пелюсток, дві з яких відігнуті в різні боки, а центральна пелюстка - у формі овалу листочка або бруньки, спрямованої догори.

Таким чином зображується рослина в процесі її народження. А в широкому розумінні - це момент зародження життя.

Узор, в який вкладена ідея життєвого начала, направлений верхівкою серединних листків наростка "на всі чотири боки". Словами це можна сказати так: "Нехай буде всюди життя!" [10,553].

Інший рушник з експозиції історичного музею, що потрапив до нас з м. Олександрівка (Кіровоградська обл.) також поєднує в собі і християнські, і давні язичницькі мотиви.

На нашу думку, цей рушник складається з двох частин, що були зшиті за допомогою мережива. Вони різняться і сюжетом, і технікою виконання (верхня частина вишита хрестиком, у нижній переважає гладь).

На верхній частині зображено хрест у вазоні з квітами. Буяння рослин навколо хреста символізує весняне пробудження природи і разом з тим - воскресіння Спасителя.

У вазонах наші майстрині зазвичай зображували дерева і квітнучі кущі - трансформований образ дерева життя, що пізніше міг замінюватися хрестом. Взагалі хрест можна розглядати як геометричний символ дерева.Прообразом вазона науковці вважають церковну чашу - потир, з якого під час причастя роздають вино і воду [2,172].

На кінцях хреста сидить 3 пташки: вгорі - голуб з піднятими крильцями, по боках - пташки зі складеними крилами, повернуті голівками один до одного.

Птахи - улюблений образ рушників середньої Наддніпрянщи¬ни, зображення їх на рушниках пов`язане з культом неба. Птах - то посланник сонця, символ весни, радості і щастя [4, ЗО, 31]. Голуб у даному випадку - то небесний вісник, образ його тут має релігійне забарвлення і символізує Святий Дух.

Хрест на рушнику оточений рослинним орнаментом з вигнутих гілочок з ягідками та трояндових віті в.

Багато науковців вважають, що зображення троянд прийшло в українську вишивку досить недавно і було просто перенесене на тканину з фабричних зразків. Інші дослідники стверджують, що троянда - одна з улюблених квіток українців, і зображення її на полотні не випадкове.

Слід згадати, що в християнській символіці троянда - томістичний центр, що є одночасно й універсальним знаком небесної довершеності й Бога.

Композиція нижньої частини рушника складається з геометрич¬ного орнаменту. Це кілька перехрещених ліній, що утворюють ромби з крапками - квадратами всередині, причому кожна з ліній закінчується "сосонкою".

За Б. Рибаковим, ромбокрапкова композиція - це древній знак землі, відомий ще з доби енеоліту (мідно-кам`яний вік - IV - III тис. до н.е.), який побутував протягом кількох тисячоліть [10, 524,525].

Ромб чи квадрат, поставлений на кут і розділений на 4 частини, був символом поля і плодоріддя, крапка - це сім`я. Такі знаки можна побачити в оздобленні кераміки, виробів з каменю, на прадавньому металі. Зокрема, ми можемо спостерігати ромбо-крапкову чотирискладову композицію на трипільському посуді, ритуальних глиняних жіночих фігурках, що мали забезпечити родючість землі та жінки. Думка давніх художників поверталася до такої чотирискладової композиції тому, що для землероба вона асоціювалася з чотирма сторонами світу (північ, південь, захід, схід), а головне, - зі сторонами прямокутного поля" [5, 26].

У вишивку цей знак прийшов уже пізніше, але смислове навантаження його залишилося початковим, пов`язаним з аграр¬ним достатком, плодоріддям людини і землі.