Поєднання християнських і язичницьких мотивів в орнаментах рушників центральної Чигиринщини

Протягом багатовікової історії мистецтва прямий, безпо¬середній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак, хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному зберегла¬ся завдяки традиції

Як пише Вадим Щербаківський, "ці оздоби й символи вживав український народ, так як і старовинні пісні, колядки, веснянки, купальські тощо. Вживали їх, не питаючи пояснення, лише тому, що "так годиться". Але вишивали, за старими зразками, стародавні мотиви, що зберегли відгомони міфопоетичннх уявлень про світ наших далеких предків. З цими давніми знаками була пов`язана віра в захист від ворожих сил, рясні врожаї, в численних нащадків, добробут, щастя" [11,7].

В Україні завжди вишивали одяг, різноманітні предмети домашнього вжитку і, зокрема, такі давні обереги, як рушники.

У фондах Кам`янського державного історико-культурного заповідника зберігається близько 100 рушників. Вони різняться сюжетом і композицією, кольоровою гамою, технікою виконання і часом виготовлення.

Більшість рушників датується серединою XXст. Велика частина їх виготовлена вже в післявоєнні роки. На таких рушниках в основному вишиті реалістичні квіти, їм притаманна багатоко¬лірність, основні техніки - хрестик і гладь.

Ми хочемо розглянути кілька найбільш цікавих, на нашу думку. Зразків (це перша половина XX ст.), в яких поєднуються і переплітаються християнські і давні язичницькі мотиви. Адже не лише вишивка, але й усе народне мистецтво, українська обрядо¬вість пронизані двовір`ям, сліди якого бачимо у різдвяних, купальських, весняних святах і т.д.

Один з таких рушників, що знаходиться в експозиції історич¬ного музею Кам`янського державного історико-культурного запо¬відника, було знайдено в селі Жаботин. Вишитий він у характерних для середнього Подніпров`я червоно-чорних тонах, хрестиком. Виготовлення його могло присвячуватися великому святу Великодня.

У центрі рушника зображено багатокінцевий розгалужений хрест, що має 30 кінців. Форма його може втілювати ідею розповсюдження християнства по всій землі.

Посередині хреста вишито восьмигранник, від якого в різні боки відходять промені. Це - язичницький знак Сонця - джерела світла, тепла і життя, що в християнській інтерпретації стало уособленням родючості Землі, символом добра і щастя. Біля хреста зображені розетки - давній знак Сонця. Це як заклинання світла, добра і достатку.

З обох боків до хреста схиляються людиноптахи - ангели, образи яких зустрічаються на багатьох Жаботинських рушниках з подібними сюжетами.

Нижня частина рушника, відділена горизонтальною лінією землі, зашита рослинним орнаментом, в основі якого лежить культ поклоніння природі, рослині. Завитки стебел і листя переходять у стилізовані жіночі фігурки - символи жінки-матері плодоріддя, а також нескінченності людського життя.

Коли поглянути на цей орнамент з іншого боку, в ньому можна побачити обриси дзвонів, що також досить часто зустрічаються у вишивані як відомий символ заклику віруючих до богослужіння.

Взагалі дзвони в Україні - улюблений знак урочистості й оберіг. Рушник, про який іде мова, міг виготовлятися й до свята Трійці. Це підтверджується написом: "Тебе, Господи, тройческое кі", а також трикратністю орнаменту: рослини мають по 3 листочки, 3 пелюстки на квітах. Цифра 3 символічна: вона означає три стадії людського життя, три стихії (воду, вогонь, повітря), а в християнстві - Святу Трійцю,

Науковці вважають також, що в основі подібних орнаментів, де квіти мають дзвіночкоподібну форму, міг бути крин тобто (лілія) – один з давніх знаків-символів.

Відомий вчений Б. Рибаков стверджує, що в основі крину як знаку лежить ідея народження паростка, зерна, що тріскається.