Діяльність М.О.Корфа в земських установах Катеринославської губернії
На повний голос М.О.Корф заявив про себе і в губернському земстві. Перше ж зібрання Катеринославського губернського земства (відбулося 15 вересня 1866 р.) було кваліфіковане катеринославським губернатором В.Д.Дуніним-Борковським як антиурядове. Пряме відношення до такого його визначення губернатором мав М.О.Корф. У доповідній записці від 15.09.1866 р. та звіті міністру внутрішніх справ від 23 вересня 1866 р. В.Д.Дунін-Борковський писав, що "на обіді, який відбувся у губернського предводителя дворянства 15 вересня, Корф вимовив промову, якою бажав справити враження, надавши широкого значення земським установам і таку незламну їх стійкість, котру не можна вважати не перебільшеною" [17]. На думку губернатора, М.О.Корф переслідував при цьому мету збільшення повноважень земських установ і надання їм більшого значення [18].
Отже, з самого початку М.О.Корф потрапив у число неблагонадійних земців. В подальшому це зіграло чималу роль у долі М.О.Корфа, якого врешті решт великі землевласники губернії всілякими інтригами змусили покинути земську роботу.
Повертаючись до першого Катеринославського губернського земського зібрання, зазначимо, що позиція М.О.Корфа була відвертою і характеризувалася щирою зацікавленістю в земській справі. Саме М.О.Корф запропонував проводити розкладку земського збору в залежності від кількості гласних відповідного повіту. В цьому його підтримали О.М.Поль, С.С.Потоцький та інші гласні. М.О.Корф був ініціатором запровадження стипендій народним вчителям, яких готували до викладання в майбутніх земських школах (з цього приводу в М.О.Корфа виникла гостра полеміка з О.М.Полем, який займав протилежну позицію). Свій демократизм М.О.Корф проявив у питанні, яке було підняте представником Верхньодніпровського повіту С.О.Лаппо-Данилевським. Останній пропонував земству дозволити великим землевласникам проходити в земство без виборів. Проти цього жваво протестував М.О.Корф, який хоч і належав до великих землевласників, вважав, що кожен житель губернії має рівні права [19].
Перша сесія губернського земства багато в чому змінила відношення багатьох поміщиків губернії до М.О.Корфа. Якщо на початку сесії, М.О.Корф був беззаперечно обраний секретарем зібрання, то декілька днів по тому йому не вистачило декількох голосів, щоб стати головою губернської земської управи. На наступній сесії губернського земства (21 листопада – 4 грудня 1967 р.), яка як відомо була закрита губернатором раніше строку, М.О.Корфа не обрали членом губернської управи. На надзвичайній лютневій сесії 1868 р., М.О.Корфу вже просто не залишили ніяких шансів, “забалотувавши” (відхилили його кандидатуру) на виборах голови губернської земської управи [20]. Відчувши тиск, який чинили на нього представники консервативного крила Катеринославського губернського земського зібрання (Д.Н.Бразоль, М.Б.Герсеванов, І.Я.Нестелей, голова зібрання П.А.Струков, Г.Л.Синегуб та інші) М.О.Корф відмовився від звання губернського гласного і вже не з’являвся в стінах Катеринославського губернського земства. На третій черговій сесії замість М.О.Корфа Олександрівський повіт представляв граф О.Є.Канкрін [21]. На четверту, п’яту і шосту чергові сесії губернського земства М.О.Корф, незважаючи на те, що був обраний губернським гласним від Олександрівського повіту, просто не з’явився.Отже, робота М.О.Корфа в Катеринославському губернському зібранні тривала недовго – фактично два роки. Відчувши недовіру, нерозуміння і відверте вороже ставлення до своїх ініціатив з боку великих землевласників і консервативного дворянства М.О.Корф, будучи людиною гордовитою, покинув лави губернського земського зібрання.
На повну силу М.О.Корф зміг проявити себе в якості земського гласного в складі Олександрівського повітового земського зібрання. Як стверджує дослідниця А.І.Лохматова, більшість починань Олександрівського земства в перші роки діяльності була ініційована саме М.О.Корфом [22]. На першій сесії повітового земства він запропонував виділити із земського бюджету гроші для виплати добових і прогонних тим гласним (переважно селянам), які не в змозі були самі оплатити свій приїзд на сесію. Турбота М.О.Корфа про простих землеробів проявилась на п’ятій сесії повітового земства під час обговорення питання щодо утворення ощадно-позичкових товариств. Метою товариств, що створювались за участю земської управи, було створення умов для накопичення невеликих капіталів жителями повіту. Це в свою чергу відізвалося б на покращенні добробуту землеробського класу [23]. На шостій сесії М.О.Корф наполіг на тому, щоб для небагатих жителів повіту була скасована плата за лікування в земських лікарнях [24]. Питання розвитку медичної справи в повіті теж турбували М.О.Корфа. Ще на першій сесії він разом з головою Олександрівського земського зібрання графом В.Є.Канкріним запропонував впровадити стаціонарну систему надання медичної допомоги населенню [25].
Повага до простих людей, демократизм та переймання М.О.Корфа всіма проблемами, що стояли перед земством, дозволили йому посісти належне місце в числі гласних Олександрівського повіту. Його авторитет був таким незаперечним, що всі роки роботи в повітовому земському зібранні Микола Олександрович був його незмінним секретарем. В часи впровадження положень судової реформи М.О.Корф разом з повітовими гласними Л.К.Емніхом, В.М.Коростовцевим, І.Я.Нестелеєм та Г.О.Самойленко увійшов до складу дорадчої комісії. Комісія разом з повітовою земською управою займалася попередньою розробкою питань, які мало обговорити повітове земське зібрання у зв’язку з введенням в дію мирових судових установ в Олександрівському повіті [26]. М.О.Корф особисто був причетний до розробки питань утримання дільничних мирових суддів, камер мирового суду та інших. Коли прийшов час обрання дільничних і почесних мирових суддів, земське зібрання майже одноголосно обрало М.О.Корфа дільничним суддею. Однак М.О.Корф через велику зайнятість у справі початкових народних училищ відмовився від наданої йому честі [27]. Однак М.О.Корф не відмовитися стати почесним мировим суддею і був обраний ним 7 лютого 1868 р., в подальшому він деякий час був головою мирового суду Олександрівського повіту.