Діяльність М.О.Корфа в земських установах Катеринославської губернії
На фоні досить докладно вивченої педагогічної та освітньої активності М.О.Корфа в тіні залишилась участь М.О.Корфа в роботі земських установ Катеринославської губернії. Однак на певному етапі життя земство мало не менше значення для Миколи Олександровича, ніж освітня та педагогічна діяльність.
Першим до вивчення біографії М.О.Корфа звернувся директор Кубанської вчительської семінарії Д.Д.Семенов. Найбільшу увагу Д.Д.Семенов приділив висвітленню зусиль М.О.Корфа в галузі народної освіти. Проте, автор не залишив без уваги і його земську діяльність. Щоправда, в статті їй приділено лише один абзац. В цілому ж земська робота М.О.Корфа оцінювалась позитивно. “При всіх своїх призначеннях, – писав автор, – М.О. (Корф – І.К.) жодного разу не обманув громадської довіри. З рідкісною енергією і твердою наполегливістю він відносився до всіх своїх обов’язків” [1].
У 1893 р. у Санкт-Петербурзі вийшла робота М.Л.Пісковського, яка і до сьогодні залишається найбільш повною біографією М.О.Корфа [2]. Автор приділив незначну увагу його земській діяльності. Він дав загальну оцінку М.О.Корфу як земському діячу, зазначивши, що той був видатним земським працівником [3]. Декілька сторінок М.Л.Пісковський присвятив події, яка була пов’язана з прикрим епізодом в житті М.О.Корфа, коли через інтриги великих землевласників Олександрівського повіту він не був обраний до повітового земства.
Короткий огляд земської діяльності М.О.Корфа дав відомий дослідник історії земства в Росії Б.Веселовський. В своїй 4-томній праці автор серед багатьох відомих земців виділив саме М.О.Корфа. Висвітлюючи діяльність Катеринославського губернського та Олександрівського повітового земств на початковому етапі їх існування, Б.Веселовський відносив Миколу Олександровича до передових земців-демократів [4]. У 4-мі томі Б.Веселовський більш докладно зупинився на постаті М.О.Корфа, показавши найцікавіші, на його думку, епізоди з його нетривалої земської діяльності [5].
В радянський період біографія М.О.Корфа вивчалася лише через призму його педагогічної та освітньої діяльності. В роботах К.Є.Бендрикова, О.В.Козирєва, І.І.Августовича, Л.П.Михайлової та В.З.Смирнова в основному висвітлюється педагогічна робота М.О.Корфа [6]. Нічого не змінили у вивченні зазначеної проблеми статті С.Ф.Єгорова та П.І.Мазура, які були надруковані у журналі “Советская педагогика” з нагоди 150-річчя з дня народження М.О.Корфа [7].
Останніми роками вийшло декілька видань, в яких згадано ім’я видатного педагога М.О.Корфа. У 1998 році в Москві і у 2003 році в Києві вийшли навчальні посібники з історії становлення педагогічної науки в Росії та Україні [8]. В кожній з них М.О.Корфу приділено цілий підрозділ. Звичайно, через тематику згаданих посібників, земська діяльність М.О.Корфа в них згадана побіжно. Більше уваги земській роботі М.О.Корфа приділено у монографії дослідниці із Запорожжя А.І.Лохматової [9]. Хоча об’єктом дослідження автора було Катеринославське земство, на сторінках монографії А.І.Лохматова знайшла місце і для М.О.Корфа, якого вона називає одним з найініціативніших земців Олександрівського повітового і Катеринославського губернського земств на початковому етапі їх діяльності [10].
Остання з робіт, яка була цілком присвячена М.О.Корфу, належить дніпропетровській дослідниці Н.М.Ковнір [11]. Тут коротко висвітлено весь життєвий шлях М.О.Корфа. Автор торкнулася також і його роботи в земстві, вважаючи, що основне своє завдання в земських установах М.О.Корф бачив у розповсюдженні початкової шкільної освіти [12].
Перш ніж говорити про земську діяльність Миколи Олександровича Корфа, слід зазначити, що їй він присвятив лише декілька років свого життя (1866-1872). Тому й не дивно, що дослідники зверталися до цієї сторінки його біографії не часто, лише згадуючи про неї. Та хто б не писав про М.О.Корфа, вказував, що він брав активну участь в роботі земських зібрань.
Активну громадську позицію М.О.Корф проявив задовго до впровадження земств на Катеринославщині. За повідомленням Б.Веселовського, він разом з Д.Т.Гнедіним та Я.Я.Савельєвим (відомі земські діячі) входив в число членів дворянського зібрання Олександрівського повіту. Під час засідань зібрання він наполягав на необхідності справедливого впровадження положень селянської реформи 1861 р. М.О.Корф був серед тих, хто виступив проти кріпосницького адресу катеринославських поміщиків на ім’я Олександра ІІ, в якому містилося прохання подовжити термін відробітку селянами повинностей [13].З відкриттям земств в Катеринославській губернії, Микола Олександрович Корф включився в їх роботу. П’ятого квітня 1866 р. відбулося перше засідання Олександрівського повітового земського зібрання, до якого М.О.Корф був обраний по курії землевласників. Зібрання виявило до нього велику довіру і обрало його секретарем сесії. Вже під час роботи першої сесії повітового земства М.О.Корф проявив активність і небайдуже ставлення до тих питань, які найближчим часом мало розв’язати земство. Для розширення представництва інтересів населення повіту в земському зібранні, він клопотався перед Олександрівським земством про можливість надання права голосу орендарям при виборі земських гласних. Також М.О.Корф пропонував тимчасово запровадити інститут земських виконавців, які повинні були слідкувати за виконанням земських постанов до 1870 р. (до цього часу, на думку М.О.Корфа, земства вже стануть на ноги) [14]. І, звичайно, що М.О.Корф не міг не згадати про освіту. Питання розвитку освіти, на його думку, було найважливішим земським питанням. Одна з брошур М.О.Корфа, яка вийшла у Санкт-Петербурзі так і називалась “Земське питання (про народну освіту)” [15]. В ній він писав, що у квітні 1866 р. запропонував Олександрівському земству на базі школи лісників відкрити школу, в якій би готували народних вчителів для сільських шкіл [16]. Це, на думку М.О.Корфа, дало б земству змогу вже на початку його роботи реально підтримати народну освіту в повіті. Через те, що земство не мало вільних коштів для відкриття нових шкіл воно повинно було хоча б підтримувати їх та забезпечувати народними вчителями, гадав М.О.Корф.